СВИНЕ — ЕТИМОЛОГІЯ

свиня́

псл. svinьja, можливо, з давнішого *svīnī (жін. р.), похідного від прикметника svinъ «свинячий»;
споріднене з лтс. suvēns «порося», лат. sūs «свиня», двн. sū, нвн. Sau, гр. ὕς, ав. hū «тс.»;
очевидно, індоєвропейське утворення від звуконаслідувального кореня su;
зіставлялося також з дінд. sū́te «народжує», псл. synъ «син» (Uhlenbeck 339–340);
р. свинья́, бр. свіння́, др. свиния, п. świnia, ч. svině, слц. sviňa, вл. swinjo, нл. swińa, полаб. svaińă, болг. свиня́, м. схв. сви́ња, слн. svínja, стсл. свиньа;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пі́дсвинок
пі́тсвинча «підсвинок»
піцва́к «тс.»
піцве́лок
свина́р
свина́рка «доглядачка свиней; [свинарник Л]»
свина́рний
свина́рник
свина́рня
свина́рство
свина́рський
свинарча́ «хлопчик-свинопас»
свинарчу́к «тс.»
свинарюва́ти
свинва́ «свинота»
свини́й
свини́на
свини́нець «свинарник»
свини́ти «бруднити як свиня»
свині́рка «стадо свиней»
сви́нка «жук довгоносик»
сви́ннє «свині» (зб.)
свин-ни́к «свинарник»
сви́ння «тс.»
свинови́й «свиний»
свино́та́
сви́нство
сви́нський
сви́нтус
свинту́х «свинтус»
свинува́тий
свину́шник
свинча́ «порося»
свиню́ка
свиню́шник
свиню́шня
свиня́к «свинячий послід»
свиня́ка
свинякува́тий
свиня́тина «свинина»
свиня́тник «свинарник»
свиня́чий
Етимологічні відповідники

Слово Мова
«тс.» авестійська
свіння́ білоруська
свиня́ болгарська
swinjo верхньолужицька
ὕς грецька
давньоверхньонімецька
sū́te «народжує» давньоіндійська
свиния давньоруська
su індоєвропейська
sūs «свиня» латинська
suvēns «порося» латиська
сви́ња македонська
swińa нижньолужицька
Sau нововерхньонімецька
svaińă полабська
świnia польська
svinьja праслов’янська
*svīnī (жін. р.) праслов’янська
svinъ «свинячий» праслов’янська
synъ «син» праслов’янська
свинья́ російська
сви́ња сербохорватська
sviňa словацька
svínja словенська
свиньѩ старослов’янська
svině чеська


гіє́на «Hyaena» (зоол.)

запозичено в давньоруську мову з грецької і, пізніше, в українську мову з німецької;
нім. Hyäne «гієна» походить від лат. hyaena «тс.», яке зводиться до гр. ὕαινα «тс.», похідного від ὑς «свиня», спорідненого з псл. svinьja, укр. свиня́;
грецьку назву гієни утворено від назви свині через зовнішню схожість щетинястої спини гієни із спиною свині;
р. гие́на, бр. гіе́на, др. уена, п. hiena, ч. слц. hyena, вл. hijena, болг. м. хие́на, схв. хије́на, слн. hijéna;
Фонетичні та словотвірні варіанти

уена
Етимологічні відповідники

Слово Мова
гіе́на білоруська
хие́на болгарська
hijena верхньолужицька
ὕαινα «тс.» грецька
уена давньоруська
hyaena «тс.» латинська
хие́на македонська
Hyäne «гієна» німецька
hiena польська
svinьja праслов’янська
гие́на російська
хије́на сербохорватська
hyena словацька
hijéna словенська
свиня́ українська
hyena чеська
ὑς «свиня» ?

фи́ню-фи́ню (вигук, яким кличуть поросят)

неясне;
можливо, пов’язане зі свиня́ або з ч. fena «сука»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
свиня́ українська
fena «сука» чеська

сви́нка «запалення привушної залози у дітей, паротит» (мед.)

похідне утворення від свиня́;
назва зумовлена зовнішнім виглядом опухлої шиї хворого;
пор. лат. scrōfula «опух шиї» від scrōfa «свиня», гр. χοιράς «опухлі шийні залози» від χοĩρος «порося, свиня»;
р. сви́нка, бр. сві́нка, п. świnka;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сві́нка білоруська
χοιράς «опухлі шийні залози» грецька
χοĩρος «порося, свиня» грецька
scrōfula «опух шиї» латинська
scrōfa «свиня» латинська
świnka польська
сви́нка російська
свиня́ українська

сви́нка «дерев’яна куля, яку ганяють ковіньками в грі; відповідна гра»

псл. *sъvinъka, похідне від sъvi(nǫ)ti «звити»;
первісно, очевидно, означало м’яч, звитий з ганчір’я або шерсті;
пор. [зви́нка] «м’яч із шерсті; гра в м’яч» Ж;
зазнало зближення зі свиня́;
р. [свинка] «цурка, свинка», [свинки] «гра в цурки, свинки», п. [świnka], болг. сви́нка «тс.», слн. svínjka «дерев’яний м’яч»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сви́нка «тс.» болгарська
świnka польська
*sъvinъka праслов’янська
sъvi(nǫ)ti «звити» праслов’янська
свинка «цурка, свинка» російська
свинки «гра в цурки, свинки» російська
svínjka «дерев’яний м’яч» словенська
зви́нка «м’яч із шерсті; гра в м’яч» українська
свиня́ українська

сви́нка «підуст звичайний, Chondrostoma nasus L.» (іхт.)

похідне утворення від свиня́;
назва зумовлена формою рота підуста, що нагадує рило свині;
р. [свинка] «волзький підуст, Chondrostoma nasus variabile Jakowlew» Л–Г, бр. [сві́нка] «підуст», [свінюк] «підуст дніпровський, Ch. vasus nasus», п. świnka, слц. [švinka] «підуст»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

сви́нька «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сві́нка «підуст» білоруська
свінюк «підуст дніпровський, Ch. vasus nasus» білоруська
świnka польська
свинка «волзький підуст, Chondrostoma nasus variabile Jakowlew» російська
švinka «підуст» словацька
свиня́ українська

сви́нки́ «нетреба, Xanthium» (бот.)

очевидно, пов’язане зі зви́нути (псл. sъvinǫti);
зв’язок міг бути зумовлений тим, що квітки і молоді плоди цих рослин покриті, завинуті листяними обгортками;
пізніше відбулося зближення з основою свиня́;
Фонетичні та словотвірні варіанти

свинна́к «осот, Sonchus; скереда дворічна, Crepis biennis»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sъvinǫti праслов’янська
зви́нути (псл. sъvinǫti) українська
свиня́ українська

свинниця «біловус стиснутий, мичка, Nardus stricta»

очевидно, похідні утворення від свиня́;
назви могли бути зумовлені схожістю мички до свинячої щетини (пор. р. [щети́нница] «тс.»);
Фонетичні та словотвірні варіанти

свиню́х
свиню́ха
свиня́чка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
щети́нница російська
свиня́ українська

свинюха́ «лутига розлога, Atriplex patula L.» (бот.)

похідне утворення від свиня́;
назва зумовлена використанням лутиги на корм свиням;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
свиня́ українська

свиня́к «вид грибів»

очевидно, результат видозміни звукової форми *синя́к, зближеної з основою іменника свиня́;
первісна назва могла бути зумовлена кольором гриба;
р. свину́ха «гриб синюха, сироїжка, Agaricus violacens або involutus», бр. [сві́нка] «гриби синюватого кольору», п. [świniak] (вид гриба);
Фонетичні та словотвірні варіанти

свинюха «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сві́нка «гриби синюватого кольору» білоруська
świniak (вид гриба) польська
свину́ха «гриб синюха, сироїжка, Agaricus violacens або involutus» російська
*синя́к українська
свиня́ українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.