СВЕКРУШИН — ЕТИМОЛОГІЯ

све́кор «батько чоловіка; [тесть ВеБ]»

псл. svekrъ;
споріднене з дінд. śvāśuraḥ «свекрів», ав. χvasura-, лит. šẽšuras «свекор», гр. ἑϰυρός, двн. swёhur «тс.», лат. socer «тс.; тесть»;
іє. *svek῀uro- «свекрів», першим компонентом якого є займенникова основа *sve- «свій»;
р. свёкор, бр. свёкар, др. свекръ, п. заст. świekier, ч. ст. svekr, слц. svokor, болг. све́кър, м. свекор, схв. све̏кар, слн. svéker, стсл. свекръ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

све́кра́ «свекруха Нед; теща ДзАтл II»
свекри́ця
све́крі́вщина
свекро́ха «теща»
свекру́ха
свекру́хна «свекруха»
свекру́шина «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
χvasura- авестійська
свёкар білоруська
све́кър болгарська
ἑϰυρός грецька
swёhur «тс.» давньоверхньонімецька
śvāśuraḥ «свекрів» давньоіндійська
свекръ давньоруська
*svek῀uro- «свекрів» індоєвропейська
*sve- «свій» індоєвропейська
socer «тс.; тесть» латинська
šẽšuras «свекор» литовська
свекор македонська
świekier польська
svekrъ праслов’янська
свёкор російська
све̏кар сербохорватська
svokor словацька
svéker словенська
свекръ старослов’янська
svekr чеська



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.