САГИ — ЕТИМОЛОГІЯ

сага́ «затока річки; протока, стариця; озеро або болото в заплаві річки; [вид трави на мокрих місцях О]»

запозичення з тюркських мов;
пор. каз. caғa «гирло річки»;
крим.-тат. caha «відкрите поле», тур. saha «простір, площа», що зводяться до ар. sāḥa;
р. [сага́] «улоговина біля річки, що в повінь заливається водою; довга піщана коса»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

са́га «болотисте, поросле очеретом місце в плавнях»
са́гва «вода в низьких місцях після розливу»
сагови́на «трава, подібна до очерету»
саґа́ «затока»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sāḥa арабська
caғa «гирло річки» казахська
caha «відкрите поле» кримсько-татарська
сага́ «улоговина біля річки, що в повінь заливається водою; довга піщана коса» російська
saha «простір, площа» турецька


са́га «давньоскандинавська легенда, народна поетична повість»

через посередництво німецької мови (н. Sàga) запозичено з давньоісландської;
дісл. saga «перекази» пов’язане з дієсловом segja «казати», спорідненим з дангл. secgan, двн. sagēn, лит. sakóti «тс.», псл. sočiti «вказувати», укр. сочи́ти «чатувати»;
р. бр. болг. са́га, п. вл. saga, ч. слц. слн. sàga «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
са́га білоруська
са́га болгарська
saga верхньолужицька
secgan давньоанглійська
sagēn давньоверхньонімецька
saga «перекази» давньоісландська
segja «казати» давньоісландська
sakýti «тс.» литовська
Sàga німецька
saga польська
sočiti «вказувати» праслов’янська
са́га російська
sàga «тс.» словацька
sàga «тс.» словенська
сочи́ти «чатувати» українська
sàga «тс.» чеська

са́го «крупа із зерен крохмалю з серцевини сагової та інших пальм, сурогат із картопляного та кукурудзяного крохмалю»

запозичено із західноєвропейських мов;
н. Sàgo «саго», англ. гол. sago, фр. sagou зводиться до мал. sāgū «тс.»;
р. болг. м. схв. са́го, бр. са́га, п. вл. sago, ч. слц. слн. sàgo;
Фонетичні та словотвірні варіанти

са́говни́к «Cycas L.» (бот.)
саґівни́ця «сагова пальма»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
sago англійська
са́га білоруська
са́го болгарська
sago верхньолужицька
sago голландська
са́го македонська
sāgū «тс.» малайська
Ságo «саго» німецька
sago польська
са́го російська
са́го сербохорватська
ságo словацька
ságo словенська
sagou французька
ságo чеська

са́жень (міра довжини)

псл. *sęgъ, *sęžеnь, пов’язане з sęgati «про-стягати руку»;
первісно означало довжину, вимірювану розставленими руками;
зіставлення з лит. síeksnis «сажень» (Mikkola IF 8, 302) необґрунтоване;
р. са́жень, бр. са́жань, др. сяжень, п. sążeń, ч. sàh, ст. sažeň, слц. siaha, вл. sažeň, нл. sežań, болг. м. са́жен, схв. се̏жањ, слн. séženj;
Фонетичні та словотвірні варіанти

посаже́нний
сага́
са́жен
саже́нний
са́жінь
сажне́вий
сажньови́й
соже́нний «саженний»
ся́жень «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
са́жань білоруська
са́жен болгарська
sažeň верхньолужицька
сяжень давньоруська
síeksnis «сажень» литовська
са́жен македонська
sežań нижньолужицька
sążeń польська
*sęgъ праслов’янська
*sęžеnь праслов’янська
sęgati «про-стягати руку» праслов’янська
са́жень російська
се̏жањ сербохорватська
siaha словацька
séženj словенська
sáh чеська
sažeň ?

сяга́ти

псл. *sęgti, sęgati;
споріднене з лит. sègti «застібати, приколювати», sagá «застібка, ´удзик», sãgas «петля», лтс. segt «покривати, накривати», ірл. suanem «канат», дінд. sájati «прилягає, примикає», дперс. frahanjati «вішає, підвішує»;
далі пов’язується з лит. síekti «досягати; діставати, намагатися дістати», saikìnti «приводити до присяги», síeksnis «сажень» (Machek ESJČ 535; Mikl. EW 291);
р. [сяга́ть] «діставати до чогось, досягати», бр. сяга́ць «іти, рухатися; доходити, досягати», п. sięgać «досягати; простягати руку», ч. sahat «торкати, тягнутися, простягати руку, хапатися; посягати», слц. siahat’ «діставати; залізати; хапатися; звертатися, посягати, простягатися», вл. sahać «діставати; йти великими кроками», нл. segaś «простягати руку, діставати, хапати; швидко йти», болг. пося́гам «простягаю руку», схв. се̏гнути се «потягтися; простягнути руку», слн. séči «простягнути руку; простягатися», ségati «простягатися до, доходити, досягати», стсл. с́гн@ти «простягнути руку»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

досягли́вий «досяжний»
дося́гнення
дося́жний
за́сяг (у виразі [на за́сяг ка́менем] «на кидок каменем»)
засяга́ти «запозичати; дістати, сягнути»
недося́глий
недося́жливий «недосяжний»
недося́жний
неосягне́нний «неосяжний»
неося́жни́й
непереся́глий «який не переходить через щось»
о́бсяг
обсяжни́й «об’ємистий, просторий»
ося́га «обсяг; простір»
ося́жний
по́сяг «замах, посягання, підступний намір»
посяга́тель «який посягає на щось»
посяга́ти
пося́гнення «тс.»
прос(т)яга «простір»
ро́зсяг «простір; відстань польоту»
розся́глий «просторий, розлогий»
сага́ «тс.»
са́жинь
сяг «сажень; сягання; [довжина сягання рук; міра довжини (приблизно 3--4 м); 4 кубометри дров О]»
сяга «сажень (дров) ВеЗа; міра довжини (приблизно 3--4 м) О»
сяга́р «дроворуб, що заготовляє “сягові дрова”»
сяга́ш «той, хто приводить у порядок дрова»
сягни́стий «який широко крокує, який має великий крок; широкий (про крок)»
сягну́ти
сяговина «сажневі дрова»
сягону́ти
сягу́вка «метрові поліна»
ся́жень «сажень (дров)»
ся́жін
сях «лінійна міра»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
сяга́ць «іти, рухатися; доходити, досягати» білоруська
пося́гам «простягаю руку» болгарська
sahać «діставати; йти великими кроками» верхньолужицька
sájati «прилягає, примикає» давньоіндійська
frahanjati «вішає, підвішує» давньоперська
suanem «канат» ірландська
segt «покривати, накривати» латиська
sègti «застібати, приколювати» литовська
síekti «досягати; діставати, намагатися дістати» литовська
segaś «простягати руку, діставати, хапати; швидко йти» нижньолужицька
sięgać «досягати; простягати руку» польська
*sęgti праслов’янська
сяга́ть «діставати до чогось, досягати» російська
гнути се «потягтися; простягнути руку» сербохорватська
siahat' «діставати; залізати; хапатися; звертатися, посягати, простягатися» словацька
séči «простягнути руку; простягатися»«простягатися до, доходити, досягати» словенська
ségati «простягнути руку; простягатися»«простягатися до, доходити, досягати» словенська
с́гн@ти «простягнути руку» старослов’янська
sahat «торкати, тягнутися, простягати руку, хапатися; посягати» чеська
sęgati ?
sagá «застібка, ´удзик» ?
sãgas «петля» ?
saikìnti «приводити до присяги» ?
síeksnis «сажень» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.