САБЛЯ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ша́бля «холодна зброя (застосовується кіннотою)»
загальновизнаної етимології не має;
припускається давнє запозичення з угорської мови;
уг. szаblya «шабля», (букв.) «різак» є суфіксальне утворення від szabni «краяти, різати», при цьому наявність ш- пояснюється впливом з боку польської мови (помилковим мазурським гіперизмом, – Brückner 538) або старої німецької мови, де s- мало шиплячий відтінок (Machek ESJČ 604);
гіпотеза про зв’язок із тюрксько-татарським sab (пор. тур. sap «рукоятка меча») (Machek ESJČ 604; Holub–Kop. 367; Polák LF 70, 29; Matzenauer LF 21, 241; Bezlaj ESSJ III 212) викликає сумнів з огляду на поширення слова;
висловлювалося припущення (Венедиктов ИИБЕ 1954/3, 289–296; Добродомов Этимология 1968, 192–194) про походження з протобулгарської мови (булг. *саби, *шаби з характерним чергуванням булг. ш : с);
вказувалося на можливий зв’язок з цсл. сабль «півень» – форма шаблі порівнювалася з вигнутим півнячим хвостом (Brückner 538);
р. са́бля, бр. ша́бля, др. сабля, п. szabla, ст. sabla, ч. šavle, слц. šabl’a, нл. sabl’a, болг. са́бя, м. сабja, схв. са̏бља, слн. sáblja;
Фонетичні та словотвірні варіанти
шабе́льний
шабе́льник
(розм.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ша́бля | білоруська |
| са́бя | болгарська |
| *саби | булгарська |
| *шаби | булгарська |
| сабля | давньоруська |
| сабja | македонська |
| sabl'a | нижньолужицька |
| szabla | польська |
| sabla (ст.) | польська |
| са́бля | російська |
| са̏бља | сербохорватська |
| šabl'a | словацька |
| sáblja | словенська |
| sap «рукоятка меча» | турецька |
| szаblya «шабля» | угорська |
| szabni «краяти, різати» | угорська |
| сабль «півень» | церковнослов’янська |
| šavle | чеська |
че́ша «чехоня, Peleticus cultratus L.» (іхт.)
псл. češa ( *čex-ja)
утворення від кореня іє. *kes-/kos-, відбитого в псл. česati, kositi, укр. чеса́ти, коси́ти (у подвоєній формі *ke-ks-);
слово, очевидно, первісно значило «колун, сікач» і пізніше в переносному значенні стало назвою риби з огляду на подібність її форми до цього предмета, пор. її назви в інших мовах: р. [са́бля], схв. sablja, болг. сабилjа, вн. Messerfisch, (букв.) «ніж-риба», Sichling, від Sichel, (букв.) «серп», гр. πέλεχυς, (букв.) «сокира»;
р. [чеша], п. [czesza] «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| сабилjа | болгарська |
| Messerfisch | верхньонімецька |
| πέλεχυς | грецька |
| *kes-/kos- | індоєвропейська |
| czesza «тс.» | польська |
| češa ( *čex-ja) | праслов’янська |
| česati | праслов’янська |
| са́бля | російська |
| чеша | російська |
| sablja | сербохорватська |
| чеса́ти | українська |
| *ke-ks- | ? |
| kositi | ? |
| коси́ти (у подвоєній формі *ke-ks-) | ? |
| значило «колун, сікач» | ? |
| її | ? |
| Sichling | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України