РІПА — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
рі́па «турнепс, Brassica rapa L.; [бруква, Brassica napus var. esculenta DC. Mak; свиріпа, Brassica campestris L. Мо; картопля, Solanum tuberosum L.]» (бот.)
псл. rěpa;
споріднене з лит. rîpė «ріпа», двн. ruoba, ruoppa, rāba, свн. ruobe, rabe, rüebe (нвн. Rübe), гол. raap, англ. rope (з лат.), лат. rāpa, rāpum «ріпа; бульба», гр. ῥάφυς, ῥάπυς «тс.», ῥάφανος, ῥαφάνη «редька; капуста»;
більшість дослідників вважає це слово культурним мандрівним терміном або запозиченням (інакше Schuster-Šewc 1214–1215);
на думку Гіндіна (Этимология 1963, 52–71), запозичене разом з реалією з Балкан (фрако-пеласг. räˉ˘ph-a-/rä˘ph-u-);
р. м. ре́па, бр. рэ́па, др. рѐпа, п. rzepa, ч. říра, řера «буряк», слц. repa «тс.», вл. нл. rěpa «тс.; ріпа», полаб. repођ, болг. ря́па, схв. репа, слн. répa, стсл. рѣпа;
Фонетичні та словотвірні варіанти
жовта
«морква дика, Daucus carota L.»
репа
«свиріпа»
репиць
«ріпиця зморшкувата, Rapistrum rugosum (L.) All.»
репиця
«редька дика, Raphanus raphanistrum L.»
репчик
репчин
ріепище
«бадилля картоплі»
ріепник
рі́п'яник
«корж з кукурудзи і картоплі Г; пиріжок з картопляного тіста До»
ріпа біла
ріпа волоська
«соняшник бульбистий, топінамбур, Helianthus tuberosus L.»
ріпа́к
«рапс, Brassica napus var. oleifera Metzg.; [Brassica napus L. Mak]»
ріпак дикий
«гірчиця польова, Sinapis arvensis L.»
ріпа́чи́ння
«стебло ріпака»
ріпачни́сько
«поле, засіяне ріпаком»
ріпачо́к
«суріпиця, Barbarea vulgaris R. Br.»
ріпа́шнище
«поле після ріпаку»
ріпень
ріпець
ріпєник
«корж з ріпи і кукурудзяного борошна»
ріпи́нец
«поле, з якого знято картоплю»
ріпиця
рі́пиця
«Rapistrum Crantz.; [редька дика Mak; суріпиця пряма, Barbarea stricta Andrz. Mak; рапс Mak; гірчиця польова Mak]»
рі́пище
«тс.»
ріпій
«тс.»
рі́пля́ниця
рі́пний
ріпник
«ріпиця багаторічна, Rapistrum perenne (L.) All.»
рі́пник
ріпниця
«гірчиця польова»
рі́пнище
«тс.»
ріпова́тий
«ріпоподібний»
ріпочка
«ріпа»
ріпча́стий
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rope (з лат.) | англійська |
| рэ́па | білоруська |
| ря́па | болгарська |
| rěpa «тс.; ріпа» | верхньолужицька |
| raap | голландська |
| ῥάφυς | грецька |
| ῥάπυς «тс.» | грецька |
| ῥάφανος | грецька |
| ῥαφάνη «редька; капуста» | грецька |
| ruoba | давньоверхньонімецька |
| ruoppa | давньоверхньонімецька |
| rāba | давньоверхньонімецька |
| реѣпа | давньоруська |
| rāpa | латинська |
| rāpum «ріпа; бульба» | латинська |
| rópė «ріпа» | литовська |
| ре́па | македонська |
| rěpa «тс.; ріпа» | нижньолужицька |
| Rübe | нововерхньонімецька |
| repоѣ | полабська |
| rzepa | польська |
| rěpa | праслов’янська |
| ре́па | російська |
| рȅпа | сербохорватська |
| ruobe | середньоверхньнімецька |
| rabe | середньоверхньнімецька |
| rüebe (нвн. Rübe) | середньоверхньнімецька |
| repa «тс.» | словацька |
| répa | словенська |
| рѣпа | старослов’янська |
| říра «буряк» | чеська |
| řера «буряк» | чеська |
| räˉ˘ph-a-/rä˘ph-u- | ? |
ріпа «леп, бруд на довго не митому, спітнілому тілі»
можливе зіставлення і з [ропа́] «нафта (брудна рідина)» (пор. [рі́пниця] «мазниця»);
очевидно, пов’язане з назвами рослин [рі́па], ріпиця як бур’янів, що густо ростуть на необробленому ґрунті;
не зовсім ясне;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рі́павка
ріпи́ця
«тс.»
рі́пиця
«бруд (особливо у вухах)»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ропа́ «нафта (брудна рідина)» (пор. [рі́пниця] «мазниця») | українська |
| рі́пниця | українська |
| рі́па | українська |
| ріпиця | українська |
рапс «ріпак, Brassica napus L.» (бот.)
запозичення з німецької мови;
н. Raps походить від лат. rāpa «ріпа», rāpum «тс.; бульба», спорідненого з гр. ῥάπυς «ріпа», ῥάφυς, двн. ruoba, rāba, лит. rîpė, псл. rěpa «тс.», укр. рі́па;
р. бр. рапс, п. вл. нл. raps;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рапс | білоруська |
| raps | верхньолужицька |
| ῥάπυς «ріпа» | грецька |
| ῥάφυς | грецька |
| ruoba | давньоверхньонімецька |
| rāba | давньоверхньонімецька |
| rāpa «ріпа» | латинська |
| rāpum «тс.; бульба» | латинська |
| rópė | литовська |
| raps | нижньолужицька |
| Raps | німецька |
| raps | польська |
| rěpa «тс.» | праслов’янська |
| рапс | російська |
| рі́па | українська |
ре́пах «головка капусти, яка передчасно перестала рости»
назва могла бути пов’язана з тим, що серед капусти іноді виростають схожі до неї рослини;
можливо, пов’язане з рі́па, [ре́па];
неясне;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ре́па | українська |
| рі́па | українська |
ре́пел «коноплянка, Carduelis cannabina L.» (орн.)
може бути пов’язане і з реп’я́х, рі́па з огляду на те, що коноплянки охоче поїдають насіння відповідних рослин (Strutyński 104);
назва пояснюється наявністю у коноплянок короткого хвоста;
виводиться (Трубачев Этимология 1964, 6–9) від псл. *rępelъ (rępоlъ), похідного від *rępъ (rępь) «короткий хвіст» (пор. р. ре́пица «хвіст хребетної тварини», п. rząp «гузка; куприк», схв. ре̑п «хвіст», вл. rjap «хребет»);
не зовсім ясне;
р. [ре́пел], ре́полов «тс.», п. [rzepołuch] «коноплянка гірська, Carduelis flavirostris (L.)», rzepniсzek, [rzępołuch] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
реполов
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| rząp | польська |
| rząp | польська |
| rzepołuch «коноплянка гірська, Carduelis flavirostris (L.)» | польська |
| rzepniсzek «коноплянка гірська, Carduelis flavirostris (L.)» | польська |
| rzępołuch «тс.» | польська |
| *rępelъ (rępоlъ) | праслов’янська |
| *rępъ «короткий хвіст» (rępь)(пор. р. ре́пица «хвіст хребетної тварини», п. rząp «гузка; куприк», схв. ре̑п «хвіст», вл. rjap «хребет») | праслов’янська |
| rępь | праслов’янська |
| rępоlъ | праслов’янська |
| rępь | праслов’янська |
| rępоlъ | праслов’янська |
| ре́пица | російська |
| ре́пица | російська |
| ре́пел | російська |
| ре́полов «тс.» | російська |
| ре̑п | сербохорватська |
| ре̑п | сербохорватська |
| реп'я́х | українська |
| рі́па | українська |
ри́па «вибоїна; [високий стрімкий берег, урвище]»
запозичення з румунської мови;
рум. rîpă «обрив, прірва, провалля» (молд. ры́пэ «обрив; яр») походить від лат. rīpa «берег ріки», спорідненого з гр. ἐρείπω «руйную, знищую», дісл. rīp «верхній кінець човна», rifa «розривати, роздирати», свн. rīf «берег, узбережжя», кімр. rhiw «схил, обрив, горб»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рі́па
«рипа»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ἐρείπω «руйную, знищую» | грецька |
| rīp «верхній кінець човна» | давньоісландська |
| rifa «розривати, роздирати» | давньоісландська |
| rhiw «схил, обрив, горб» | кімрська |
| rīpa «берег ріки» | латинська |
| ры́пэ | молдавська |
| rîpă «обрив, прірва, провалля» (молд. ры́пэ «обрив; яр») | румунська |
| rīf «берег, узбережжя» | середньоверхньнімецька |
свирі́па «ріпа, Brassica rapa L. Mak; ріпак, Brassica napus L.» (бот.)
похідні утворення від рі́па (ріпа́к), викликані впливом з боку свирі́па1 «суріпиця»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
свіріпа
«ріпак»
суріпа
сурі́пиця
«тс.»
суріпок
«олійна ріпа, Brassica rapa oleifera DC.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рі́па (ріпа́к) | українська |
| свирі́ «суріпиця» | українська |
| ріпа́к | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України