РЯСТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ряст «Corydalis Medic.; зелень, трава; земля, вкрита зеленню, травою; [первоцвіт весняний, Primula veris L.; проліска дволиста, Scilla bifolia L.; ряска, Lemna Нед]» (бот.)
очевидно, в звуковій формі [раст] пов’язане чергуванням голосних з рости́;
звукова форма ряст виникла під впливом прикметника рясни́й;
у південних російських говірках запозичено з української;
р. [ряст] (пд.) «первоцвіт весняний; проліска дволиста», [раст] «тс.; хвилівник, Aristolochia rotunda», [ро́стики] «проліски»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
раст
«ряст Mak; первоцвіт весняний; анемона дібровна, Anemona nemorosa; медунка лікарська, Pulmonaria officinalis Нед»
ра́стка
«рястка зонтична, Ornithogalum umbellatum»
расть
«ряст порожнистий, Corydalis cava Schw. et Koer.»
ряс
«ряст Mak; проліска дволиста Л»
ря́ска
«ряст повний, Corydalis solida Smith.»
ря́стка
«Ornithogalum L.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ряст «первоцвіт весняний; проліска дволиста» (пд.) | російська |
| раст «тс.; хвилівник, Aristolochia rotunda» | російська |
| ро́стики «проліски» | російська |
| раст | українська |
| рости́ | українська |
| ряст | українська |
| рясни́й | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України