РУСТ — ЕТИМОЛОГІЯ

руст «камінь з грубо обтесаною лицьовою поверхнею» (архіт.)

термін, утворений на базі лат. rūsticus «грубий, необроблений, сільський», похідного від rūs «село»;
р. бр. болг. руст «руст», п. rustyk «оздоба з дерева з необдертою корою; необроблений камінь», ч. rustika «будова з грубо обробленого каменю», слц. rust «необроблений камінь», схв. ру̏стика «будова з необробленого каменю», слн. rústika «будова з грубо обробленого каменю»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ру́стика «рельєфне мурування або облицювання рустом»
рустува́ти «оздоблювати рустом»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
руст «руст» білоруська
руст «руст» болгарська
rūsticus «грубий, необроблений, сільський» латинська
rūs «село» литовська
rustyk «оздоба з дерева з необдертою корою; необроблений камінь» польська
руст «руст» російська
рy̏стика «будова з необробленого каменю» сербохорватська
rust «необроблений камінь» словацька
rústika «будова з грубо обробленого каменю» словенська
rustika «будова з грубо обробленого каменю» чеська


ру́ти «ридати, ричати; звучати»

псл. ruti/rjuti «ревіти», звуконаслідувального походження;
зіставляється з лтс. rūkt «ревіти», снн. rüien «тс.», дінд. ruváti «реве», лат. rūmor «глухий шум, гул», гр. ὠρύομαι «ревіти, вити»;
іє. *rū-/reu-/rou- «ревіти»;
кореневий r у звуконаслідувальних утвореннях може виступати в слов’янських мовах з різними голосними: ro-, ry-, re-, rъ- та ін;
р. [ру́ить] «ревти, галасувати, плакати», [рю́ить] «тс.», бр. [русьць] «плакати, ревти», др. рути, рову «ревти, мукати», рюти, реву «ревіти», п. rujka «рев бика (лося) під час гону», ч. říjen (‹ *rujьnъ) «жовтень», září «вересень», ст. zářuj (‹ *za rujě) «тс.» (осінні місяці, коли ревуть олені), řúti «ревти», слц. ručat’ «мукати (про худобу), ревіти (про биків, оленів), голосити, густи (про хвилі)», вл. ruć «мукати, ревти» (про корову, оленя), ruće «рев», болг. ру́ен «буйний, пінявий» (про потік), (заст.) ру́ен «вересень», ру́ян «тс.», м. руе «гуде, дзвенить, дзюрчить», руен «буйний» (про коня), схв. ру̑jан «вересень», слн. rjúti «ревіти», стсл. роути, ров «ревіти»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рува́ти «плакати»
русти́ «ревти; ридати Нед»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
русьць «плакати, ревти» білоруська
ру́ен «буйний, пінявий»«вересень» (про потік), (заст.) болгарська
ру́ян «тс.» болгарська
ruć «мукати, ревти»«рев» (про корову, оленя), ruće верхньолужицька
ruće верхньолужицька
ruće верхньолужицька
ruće верхньолужицька
ὠρύομαι «ревіти, вити» грецька
ruváti «реве» давньоіндійська
рути давньоруська
рову «ревти, мукати» давньоруська
рюти давньоруська
реву «ревіти» давньоруська
*rū-/reu-/rou- «ревіти» індоєвропейська
rūmor «глухий шум, гул» латинська
rūkt «ревіти» латиська
руе «гуде, дзвенить, дзюрчить» македонська
руен «буйний» (про коня) македонська
rujka «рев бика (лося) під час гону» польська
ruti/rjuti «ревіти» праслов’янська
ру́ить «ревти, галасувати, плакати» російська
рю́ить «тс.» російська
ру̑jан «вересень» сербохорватська
rüien «тс.» середньонижньонімецька
ručat' «мукати (про худобу), ревіти (про биків, оленів), голосити, густи (про хвилі)» словацька
rjúti «ревіти» словенська
роути старослов’янська
ровѫ «ревіти» старослов’янська
říjen «жовтень»«вересень» (‹ *rujьnъ) чеська
září «жовтень»«вересень» (‹ *rujьnъ) чеська
zářuj «тс.»«ревти» (‹ *za rujě)(осінні місяці, коли ревуть олені), řúti чеська
*rujьnъ чеська
*za rujě чеська
*rujьnъ чеська
*za rujě чеська
*rujьnъ чеська
*za rujě чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.