РУСАЛЬНІ — ЕТИМОЛОГІЯ
руса́лії «весняний обряд у давніх слов’ян»
давнє, дохристиянських часів, запозичення у давньоруську мову з латинської, можливо, через посередництво південнослов’янських, звідки також сгр. ρουσάλια «Трійця»;
лат. Rosālia «свято поминання померлих (одним з атрибутів якого були вінки з роз)», Rosāria «тс.» утворені від rōsa «роза, троянда»;
у західнослов’янських мовах є книжним запозиченням зі східнослов’янських;
р. руса́лии «весняне язичницьке свято у давніх слов’ян на честь померлих», бр. руса́ллі «тс.», др. русалии «весняне язичницьке свято у слов’ян; язичницькі обрядові ігри, що проводилися під час русалій; язичницькі ігри взагалі», п. [rusalna noc] «русальна ніч», ч. rusalie «язичницьке свято в час літнього сонцестояння, на честь померлих», rusadla «тс.», слц. Rusadlá (заст.) «Зелені свята», болг. русали́я «учасник обрядових ігор під час Русального тижня», Руса́ля «Русальний тиждень», м. русалиjа «учасник обрядових ігор; самі ці ігри», схв. ру̀саљи (русāље) «Зелені свята», стсл. роусали›;
Фонетичні та словотвірні варіанти
руса́вні
«останній тиждень перед Зеленими святами»
руса́ли
«перший день Петрового посту; жіноче свято в цей день»
руса́лля
«п’ятниця перед Зеленими святами»
руса́льний
руса́ля
«Зелені свята»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
руса́ллі «тс.» | білоруська |
русали́я «учасник обрядових ігор під час Русального тижня» | болгарська |
Руса́ля «Русальний тиждень» | болгарська |
русалии «весняне язичницьке свято у слов’ян; язичницькі обрядові ігри, що проводилися під час русалій; язичницькі ігри взагалі» | давньоруська |
Rosālia «свято поминання померлих (одним з атрибутів якого були вінки з роз)» | латинська |
Rosāria «тс.» | латинська |
rōsa «роза, троянда» | латинська |
русалиjа «учасник обрядових ігор; самі ці ігри» | македонська |
rusalna noc «русальна ніч» | польська |
руса́лии «весняне язичницьке свято у давніх слов’ян на честь померлих» | російська |
ру̀саљи «Зелені свята» (русāље) | сербохорватська |
русāље | сербохорватська |
русāље | сербохорватська |
ρουσάλια «Трійця» | середньогрецька |
Rusadlá «Зелені свята» (заст.) | словацька |
роусали | старослов’янська |
rusalie «язичницьке свято в час літнього сонцестояння, на честь померлих»«тс.» | чеська |
rusadla «язичницьке свято в час літнього сонцестояння, на честь померлих»«тс.» | чеська |
руса́лка «водяна німфа»
утворено в східнослов’янських мовах від др. руса́лии «весняне язичницьке свято у слов’ян»;
за давніми віруваннями, русалки – втілення душ померлих дівчат (в обрядових русальних іграх відбився культ померлих);
у західнослов’янських мовах відповідні слова є книжними запозиченнями зі східнослов’янських;
р. руса́лка, [руса́вка], бр. болг. руса́лка, п. rusałka, ч. rusálka, rusalka, слц. rusalka, м. русалка, схв. ру̀сāлка, слн. rusálka;
Фонетичні та словотвірні варіанти
лісова́
«мавка»
роса́лка
роса́ўний
«тс.»
руса́вка
руса́вний
«русалковий»
руса́лковий
русалкува́ти
«бути русалкою»
руса́лчачий
руса́лчин
руса́льна
«тс.»
руса́льний
Руса́льчин
«четвер на Зеленому тижні»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
руса́лка | білоруська |
руса́лка | болгарська |
руса́лии «весняне язичницьке свято у слов’ян» | давньоруська |
русалка | македонська |
rusałka | польська |
руса́лка | російська |
руса́вка | російська |
ру̀сāлка | сербохорватська |
rusalka | словацька |
rusálka | словенська |
rusálka | чеська |
rusalka | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України