РУСАЛЬНА — ЕТИМОЛОГІЯ

утворено в східнослов’янських мовах від др. руса́лии «весняне язичницьке свято у слов’ян»;

за давніми віруваннями, русалки – втілення душ померлих дівчат (в обрядових русальних іграх відбився культ померлих);

у західнослов’янських мовах відповідні слова є книжними запозиченнями зі східнослов’янських;

р. руса́лка, [руса́вка], бр. болг. руса́лка, п. rusałka, ч. rusálka, rusalka, слц. rusalka, м. русалка, схв. ру̀сāлка, слн. rusálka;

давнє, дохристиянських часів, запозичення у давньоруську мову з латинської, можливо, через посередництво південнослов’янських, звідки також сгр. ρουσάλια «Трійця»;

лат. Rosālia «свято поминання померлих (одним з атрибутів якого були вінки з роз)», Rosāria «тс.» утворені від rōsa «роза, троянда»;

у західнослов’янських мовах є книжним запозиченням зі східнослов’янських;

р. руса́лии «весняне язичницьке свято у давніх слов’ян на честь померлих», бр. руса́ллі «тс.», др. русалии «весняне язичницьке свято у слов’ян; язичницькі обрядові ігри, що проводилися під час русалій; язичницькі ігри взагалі», п. [rusalna noc] «русальна ніч», ч. rusalie «язичницьке свято в час літнього сонцестояння, на честь померлих», rusadla «тс.», слц. Rusadlá (заст.) «Зелені свята», болг. русали́я «учасник обрядових ігор під час Русального тижня», Руса́ля «Русальний тиждень», м. русалиjа «учасник обрядових ігор; самі ці ігри», схв. ру̀саљи (русāље) «Зелені свята», стсл. роусали›;