РОНИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
рони́ти «губити, випускати, кидати»
псл. roniti «пускати текти, пускати падати», пов’язане давнім чергуванням голосних з rinǫti «ринути»;
споріднене з гот. urrannjan «пускати сходити» (про сонце), rinnan «бігти», двн. rеnnan «пускати текти, гнати», rіnnan «текти, бігти», гр. ῥαίνω (‹*ῥανι̯ω) «окроплюю, обсипаю», ῥανίς «крапля»;
припускається (Семереньи ВЯ 1967/4, 10–11) запозичення в праслов’янську мову з германських;
р. рони́ть, роня́ть, бр. раня́ць, др. изронити «випустити», п. вл. ronić «ронити, проливати», ч. roniti «тс.», слц. ronit’ «ронити», ronit’ sa «падати, текти», нл. roniś «ронити, проливати», болг. ро́ня «сиплю, роняю», м. рони «оббиває, обсипає; ллє (сльози)», схв. ро̀нити «розмивати, руйнувати; поринати; проливати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
невро́нений
«не згублений, не вражений»
поро́н
«відпадіння, втрата; передчасне народження, викидень»
поро́ненє
«викидень»
раня́ти
«роняти»
роня́ти
уро́н
«шкода, втрата»
уроно́вина
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
раня́ць | білоруська |
ро́ня «сиплю, роняю» | болгарська |
ronić «ронити, проливати» | верхньолужицька |
urrannjan «пускати сходити» (про сонце) | готська |
ῥαι̯νω «окроплюю, обсипаю» (‹*ῥανι̯ω) | грецька |
ῥανίς «крапля» | грецька |
rеnnan «пускати текти, гнати» | давньоверхньонімецька |
rіnnan «текти, бігти» | давньоверхньонімецька |
изронити «випустити» | давньоруська |
рони «оббиває, обсипає; ллє (сльози)» | македонська |
roniś «ронити, проливати» | нижньолужицька |
ronić «ронити, проливати» | польська |
roniti «пускати текти, пускати падати» | праслов’янська |
rinǫti «ринути» | праслов’янська |
рони́ть | російська |
роня́ть | російська |
ро̀нити «розмивати, руйнувати; поринати; проливати» | сербохорватська |
ronit' «ронити»«падати, текти» | словацька |
ronit' sa «ронити»«падати, текти» | словацька |
roniti «тс.» | чеська |
rinnan «бігти» | ? |
або́рт
від лат. abortus «викидень», похідного від дієслова aborior «передчасно народжуюсь, завмираю», утвореного з префікса ab- i дієслова orior «народжуюсь», спорідненого з укр. рони́ти;
р. бр. болг. або́рт, п. ч. abortus, слц. abort, abortus, м. абортус, схв. абòртус, слн. abòrtus;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
або́рт | білоруська |
або́рт | болгарська |
abortus «викидень» | латинська |
aborior «передчасно народжуюсь, завмираю» | латинська |
orior «народжуюсь» | латинська |
абортус | македонська |
abortus | польська |
або́рт | російська |
абòртус | сербохорватська |
abort | словацька |
abortus | словацька |
abòrtus | словенська |
рони́ти | українська |
abortus | чеська |
ро́ня «саламандра»
пов’язане з рони́ти, роня́ти «губити, випускати, кидати», давніше, очевидно, «пускати у воду»;
у такому разі сюди ж слід відносити і пірна́ти (‹псл. *po-rъnati), порина́ти як форми, пов’язані з ри́нути «текти», а не як результат метатези в основі ниря́ти;
схв. ро̀нити «поринати; виринати; тонути; заглиблюватися; впадати»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
*po-rъnati | праслов’янська |
ро̀нити «поринати; виринати; тонути; заглиблюватися; впадати» | сербохорватська |
рони́ти | українська |
роня́ти «губити, випускати, кидати» | українська |
пірна́ти (‹псл. *po-rъnati) | українська |
порина́ти | українська |
ри́нути «текти» | українська |
ниря́ти | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України