РОКОВИНИ — ЕТИМОЛОГІЯ

рік

псл. rоkъ «термін, умовлений час», пов’язане чергуванням голосних з *rekti «ректи»;
споріднене з гот. ragin «рада, рішення, постанова», тох. А rake «слово», В reki «тс.», дінд. racanam, racanā «порядок, розпорядження», можливо, також з лит. rãkas «строк, мета», лтс. raks «мета, межа» (якщо це не запозичення зі слов’янських мов);
зіставлення з лит. rа̀kti «колоти», rakinė́ti «колупати», дісл. rá «прикордонний знак» (Būga RR II 533–535) недостатньо обґрунтоване;
р. рок «доля; [рік, термін, час, пора, доба]», бр. [рок] «рік», др. рокъ «вік; доля», п. ч. слц. нл. rok «рік», м. рок «термін», схв. ро̑к, слн. rо̀k «тс.», стсл. рокъ «призначений заздалегідь термін»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

на́рік «на майбутній рік»
позазана́рік «два роки тому»
порі́чний «річний, щорічний»
ріко́виця «річниця»
річни́й
річни́к «щорічник»
річни́ця
річня́ «однолітня домашня тварина» (мн. річня́та)] Нед
річня́к
рішня́к «тс.»
роківщи́на́ «річний збір від парафіян»
рокове́ «тс.»
рокови́й «річний»
роко́ви́ни
ро́чини «роковини»
рочи́стий «річний, який буває раз на рік Г; домовлений, призначений Нед»
ро́чки «строк» (мн.)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рок «рік» білоруська
ragin «рада, рішення, постанова» готська
racanam давньоіндійська
racanā «порядок, розпорядження» давньоіндійська
«прикордонний знак» давньоісландська
рокъ «вік; доля» давньоруська
raks «мета, межа» (якщо це не запозичення зі слов’янських мов) латиська
rãkas «строк, мета» литовська
rа̀kti «колоти» литовська
rakinėˊti «колупати» литовська
рок «термін» македонська
rok «рік» нижньолужицька
rok «рік» польська
rоkъ «термін, умовлений час» праслов’янська
*rekti «ректи» праслов’янська
рок «доля; [рік, термін, час, пора, доба]» російська
ро̑к сербохорватська
rok «рік» словацька
rо̀k «тс.» словенська
рокъ «призначений заздалегідь термін» старослов’янська
rake «слово» тохарська А
reki «тс.» тохарська В
rok «рік» чеська



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.