РОЗСТІБАЮ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
розщіпа́ти «розстібати»
очевидно, результат видозміни форми розстіба́ти, зближеної з розщипа́ти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
р
«двері, защіпка яких відкрита»
розще́бані
розщіба́ти
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| розстіба́ти | українська |
| розщипа́ти | українська |
стіба́ти «прошивати наскрізь, поклавши між підкладкою й верхом шар вати, ватину; прокладати стібки, шити»
остаточно не з’ясоване;
зближується з р. сте́бель, псл. *stьblь «стебло» (Преобр. II 377–378; Zubató St. a čl. I 2, 157–158), з р. стега́ть «бити, хльостати, шмагати», яке могло зазнати впливу форми сте́бель (Зеленин ФЗ 43,7), з лтс. stibât «стьобати», з нвн. steppen «стьобати, строчити», Stift «штифт» і лат. stipāre «стискати, звалювати разом» (Ильинский ИОРЯС 23/1, 174–177);
зіставляється також з лит. stem̃bti «міцніти, зміцнюватися», stаbóti «зупиняти», stabdóti «тс.», дінд. stabhnā́ti, stabhūyáti «підпирає, стримує», ав. stǝmbana- «опора» (Uhlenbeck 343);
вважається, що значення «шити, строчити» і «бити, хльостати, шмагати» є результатом видозміни значення «колоти» (Грюненталь ИОРЯС 18/4, 136);
р. стеба́ть «стьобати; [стібати]», бр. сцяба́ть (сцёбаць) «стьобати», п. [naściebać] «нанизати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́стіб
«стьобаний шов»
встіба́ти
«встромляти»
застебну́ти
застіба́ти
за́стібка
о́стібка
«краватка»
пристіба́ти
пристібни́й
пристьо́бувати
розстебну́ти
розстіба́ти
розстібни́й
розстьо́ба
«нечепура в одязі»
розстьо́бувати
сте́бе́н
«строчка»
стебні́вка
«[тс.]; різновид шва у художньому вишиванні»
стебно́ваний
стебнува́ння
стебнува́ти
стебну́ти
«стьобнути»
стіб
«частина шва між двома проколами голки, шила, а також кожний такий прокол»
стібо́к
«тс.»
стьоба́льник
«робітник, що займається стьобанням»
стьо́банка
«ватник»
стьоба́ти
«стібати; бити, хльостати, шмагати»
сцібга́ти
«стібати»
сцібом
«один із способів вишивання»
сцьоба́ти
«хльостати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| stǝmbana- «опора» | авестійська |
| сцяба́ть «стьобати» (сцёбаць) | білоруська |
| сцёбаць | білоруська |
| stabhnā́ti | давньоіндійська |
| stabhūyáti «підпирає, стримує» | давньоіндійська |
| stipāre «стискати, звалювати разом» | латинська |
| stibât «стьобати» | латиська |
| stem̃bti «міцніти, зміцнюватися» | литовська |
| stаbýti «зупиняти» | литовська |
| stabdýti «тс.» | литовська |
| steppen «стьобати, строчити» | нововерхньонімецька |
| Stift «штифт» | нововерхньонімецька |
| naściebać «нанизати» | польська |
| *stьblь «стебло» | праслов’янська |
| сте́бель | російська |
| стега́ть «бити, хльостати, шмагати» | російська |
| сте́бель | російська |
| стеба́ть «стьобати; [стібати]» | російська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України