РОЗОРЯТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

псл. *orzoriti «розорити», утворене за допомогою префікса *orz- від *oriti «розоряти» (пор. др. оборити «розруйнувати, розорити, знищити», оритель «руйнівник», п. ст. oborzyć «зруйнувати, знищити», ч. obořiti se «обрушитися, накинутися», ст. obořiti «розруйнувати», болг. [разобо́ря, разобо́р(у)вам] «розоряю, розладную», схв. [о̀рити] «скидати»);

споріднене з лит. ardýti «розбирати, порушувати, руйнувати», érdėti «розпорюватися», ìrti «розпадатися, розкладатися; розпорюватися, розладнуватися», лтс. ā̀rdît «розбирати, руйнувати», ḕrst «розбирати, чесати (льон), розділяти, сіктись», дінд. árdati «розпиляється, розчиняється», хет. ḫarra- «ламати, руйнувати, роздрібнювати»;

можливо, далі пов’язане з рідки́й, лат. rārus «рідкий», дінд. ṛtē «за винятком, без, крім»;

іє. *er-/erǝ- «розривати, розділяти»;

помилково пов’язувалось (Потебня РФВ 6, 146) з лат. orior «встаю, починаюся, виникаю», гр. ὄρνῡμι «надаю руху, збуджую; приганяю, зганяю; кидаюся, рухаюся», дінд. ṛṇṓti «підіймається»;

р. разори́ть, бр. разары́ць, др. разорити «зруйнувати; порушити; відкинути; уразити», болг. разоря́вам, м. разори, разурне, схв. разо̀рити, стсл. разорити;