РОВЕСНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
рове́сник
псл. *orvesnikъ, похідне від прикметника *orvesnъ «однаковий за віком», збереженого в р. [рове́сный] «тс.» і утвореного від іменника s-основи *orvos, род. в. *orvese, пов’язаного з *orvьnъ «рівний»;
р. рове́сник, бр. раве́снік, п. rîwieśnik, ч. слц. rovesník;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| раве́снік | білоруська |
| rówieśnik | польська |
| *orvesnikъ | праслов’янська |
| *orvesnъ «однаковий за віком» | праслов’янська |
| *orvos | праслов’янська |
| *orvese | праслов’янська |
| *orvьnъ «рівний» | праслов’янська |
| рове́сный «тс.» | російська |
| рове́сник | російська |
| rovesník | словацька |
| rovesník | чеська |
переве́сник «ровесник, одноліток»
результат видозміни слова рове́сник, зближеного з весна́ або з [ве́рсник] «ровесник», похідним від верства́ «покоління»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| рове́сник | українська |
| весна́ «ровесник» | українська |
| верства́ «покоління» | українська |
| ве́рсник | українська |
| ве́рсник | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України