РИС — ЕТИМОЛОГІЯ

рис «Oryza sativa L.» (бот.)

через російське (рис) і через польське (риж) посередництво запозичено із середньоверхньонімецької мови;
свн. rīs (нвн. Reis) походить від іт. riso, яке через слат. oryza зводиться до гр. ὄρυζα, а це останнє через іранське посередництво (афг. vrižē, перс. birindž) – до дінд. vrīhí- «тс.»;
буковинські форми [ориз, вориз] походять від болг. ори́з (пор. рум. oréz «тс.»), що, як і м. ориз, схв. орѝж, орѝз, зводиться безпосередньо до гр. ὄρυζα;
р. рис, бр. рыс, п. ryż, ч. rýže, слц. ryža, схв. рѝжа, ри́жа, ри̑ж, слн. ríž;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вориз
ориз тж
рижи́сько «рисове поле»
рижівка «тс.»
рисі́вка «Oryzopsis Mill.»
ріж «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
vrižē афганська
рыс білоруська
ори́з (пор. рум. oréz «тс.») болгарська
ὄρυζα грецька
ὄρυζα грецька
vrīhí- «тс.» давньоіндійська
riso італійська
ориз македонська
Reis нововерхньонімецька
Reis нововерхньонімецька
birindž перська
birindž перська
ryż польська
рис російська
oréz румунська
орѝж сербохорватська
орѝз сербохорватська
рѝжа сербохорватська
ри́жа сербохорватська
ри̑ж сербохорватська
rīs (нвн. Reis) середньоверхньнімецька
oryza середньолатинська
ryža словацька
ríž словенська
ориз українська
вориз українська
rýže чеська

ри́са

запозичення з польської мови;
п. rys «риса», rysa «тріщина, дряпина», як і ч. rys «риса; креслення», слц. rys «креслення», вл. rys «малюнок, креслення, схема», болг. рису́вам «малюю», схв. ри̏сати «креслити, малювати», слн. ris «риса», rísati «малювати», походить від нім. Riß «тріщина; щілина; риса, риса обличчя», reißen «креслити»;
р. рисова́ть «малювати», бр. рысава́ць «малювати; черкати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

дорисо́вка
зари́с «контур»
зарисо́вка
обрисо́вка
по́рис «розрив, розріз, рух, риса, штрих»
порисува́тися «покритися тріщинами»
рис «тріщина, щілина, розрив; риса; риса обличчя»
рисе́ць «грифель, штифт, олівець для малювання»
рисівни́к «рисувальник, кресляр»
ри́ска
рисовати (1552)
рисо́вка (про поведінку)
рисо́вни́к «кресляр»
рисува́лка
рисува́льний
рисува́льник
рисува́ти
рисува́тися
рису́нок
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рысава́ць «малювати; черкати» білоруська
рису́вам «малюю» болгарська
rys «малюнок, креслення, схема» верхньолужицька
Riß «тріщина; щілина; риса, риса обличчя» німецька
reißen «креслити» німецька
rys «риса» польська
rysa «тріщина, дряпина» польська
рисова́ть «малювати» російська
ри̏сати «креслити, малювати» сербохорватська
rys «креслення» словацька
ris «риса» словенська
rísati «малювати» словенська
rys «риса; креслення» чеська

рисі́вка «Munia oryzivora» (орн.)

назва зумовлена тим, що цей птах харчується різним насінням, найбільше рисом, наносячи великі збитки рисовим посівам;
похідне утворення від рис, риж;
пор. німецьку назву цього птаха Reisvogel, букв. «рисовий птах»;
р. ри́совка;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рижівка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
Reisvogel німецька
ри́совка російська
рис українська
риж українська

рись «ристь»

очевидно, паралельне утворення до ристь;
недостатньо переконливо зіставлялося з шв. rusa «штурмувати, перекидати, квапитися», укр. ри́хлий, русло́ (Matzenauer LF 18, 246; Scheftelowitz KZ 56, 199);
р. бр. рысь, п.  rysia «рись», rysią «риссю», ryscią, [ryszczą], ст. rześcią «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рис «тс.»
риса́к
риси́стий
риси́ти
ри́ссю
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рысь білоруська
rysia «рись»«риссю» польська
rysią «рись»«риссю» польська
ryscią «рись»«риссю» польська
ryszczą польська
rześcią «тс.» польська
рысь російська
ристь українська
ри́хлий українська
русло́ українська
rusa «штурмувати, перекидати, квапитися» шведська

рись «кіт рись, Felis lynх L.» (зоол.)

псл. rysь, очевидно, зводиться до давнішого *lysь, спорідненого з лит. lšis «рись», лтс. lũsis, прус. luysis, двн. luhs, нвн. Luchs, днн. lohs, ірл. lug, вірм. lus-, lusanunk̔ (мн.), гр. λύγξ, λυγϰός;
іє. *leuk’-, *louk’- «сяяти, блищати»;
псл. rysь замість *lysь могло бути зумовлене впливом *rysъ «рижий, строкатий» (за рудим кольором шерсті);
менш вірогідним здається припущення про появу -r- під впливом ри́кати (Брандт РФВ 24, 15);
викликає сумнів припущення про запозичення слова *rysь з іранських мов (Kořínek LF 67, 289; Janko LF 40, 302);
р. рысь, бр. рысь, рыся, др. рысь, п. ryś, ч. слц. вл. нл. rys, болг. м. рис, схв. ри̏с, слн. rís, стсл. рысъ;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рысь білоруська
рыся білоруська
рис болгарська
rys верхньолужицька
lus- вірменська
lusanunk̔ (мн.) вірменська
λύγξ грецька
λυγϰός грецька
luhs давньоверхньонімецька
lohs давньонижньонімецька
рысь давньоруська
*leuk'- індоєвропейська
*louk'- «сяяти, блищати» індоєвропейська
lug ірландська
lũsis латиська
lūˊšis «рись» литовська
рис македонська
rys нижньолужицька
Luchs нововерхньонімецька
ryś польська
rysь праслов’янська
*lysь праслов’янська
rysь «рижий, строкатий» (за рудим кольором шерсті) праслов’янська
*lysь праслов’янська
*rysъ праслов’янська
luysis прусська
рысь російська
ри̏с сербохорватська
rys словацька
rís словенська
рысъ старослов’янська
ри́кати українська
rys чеська

рися́нка «кукурудза»

похідне утворення від рис;
назва зумовлена, очевидно, тим, що форма і білий колір зерна цієї кукурудзи нагадують рис;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
рис українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України