РЕТЯЗЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

ре́тязь «ланцюг; [намисто Нед; залізний засув]»

очевидно, псл. *retędzь, запозичене з германських мов;
дісл. rёkendi (rёkendr) «ланцюг», дангл. racente, двн. rahhinza «тс.» споріднені з дінд. raśanā́ «мотузок; ремінь»;
менш переконливе зведення (Machek ESJČ 531) до псл. *vert-ęz-ь як складного утворення з основ *vьr̥těti «вертіти» і vęzati «в’язати» (пор. ч. ст. vrtoviez «ланцюг коло воза», пізнє п. wrzeciądz «засув» з початковим w-) або зіставлення (Brückner 633) з псл. ret-, rat- «воювати; рать»;
бр. ст. ретезь «ланцюг», ретязь «тс.», п. wrzeciądz «залізний засув», ст. rzeciądz, ч. řetěz «ланцюг», слц. ret’az «тс.; низка», вл. rjećaz «ланцюг», нл. rjeśaz «тс.», р.-цсл. рет́зь;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ра́тізь «залізний засув»
ре́киз «ретязь»
ре́тезь «ланцюг з жовтого дроту»
ре́тєзи «латунні ланцюжки як прикраса»
ретєзки
ре́тіж «тс.»
ре́тізь «ретязь»
ретязі «дверний ланцюжок»
ретязки «тс.»
ретязо́к «тс.; [мотузочка Пі]»
ретязьок «ланцюжок»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ретезь «ланцюг» білоруська
ретязь «тс.» білоруська
rjećaz «ланцюг» верхньолужицька
racente давньоанглійська
rahhinza «тс.» давньоверхньонімецька
raśanā́ «мотузок; ремінь» давньоіндійська
rёkendi «ланцюг» (rёkendr) давньоісландська
rёkendr давньоісландська
rjeśaz «тс.» нижньолужицька
wrzeciądz «залізний засув» польська
rzeciądz польська
*retędzь праслов’янська
*vert-ęz-ь як складного утворення з основ *vьr̥těti і vęzati «вертіти»«в’язати» (пор. ч. ст. vrtoviez «ланцюг коло воза», пізнє п. wrzeciądz «засув» з початковим w-)(Brückner 633) праслов’янська
ret- праслов’янська
рет́зь русько-церковнослов’янська
ret'az «тс.; низка» словацька
řetěz «ланцюг» чеська
rat- «воювати; рать» ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України