РЕТЕЛЬНІЙ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
рете́льний «акуратний, [точний Г; чесний, порядний, відвертий; справжній Нед]»
запозичення з польської мови;
п. rzetelny «сумлінний, чесний, акуратний» (давніше *źrzetelny) пов’язане з ст. zrzeć «дивитися, спостерігати; звертати увагу», спорідненим з укр. зрі́ти;
пор. ч. zřetelný «ясний, очевидний; чіткий», слц. zretel’ný «тс.», пов’язані з ч. zřítі (ст. zřіeti) «дивитися», слц. zrіеt’ «тс.»;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rzetelny «сумлінний, чесний, акуратний» (давніше *źrzetelny) | польська |
zrzeć «дивитися, спостерігати; звертати увагу» | польська |
*źrzetelny | польська |
zretel'ný «тс.» | словацька |
zrіеt' «тс.» | словацька |
зрі́ти | українська |
zřetelný «ясний, очевидний; чіткий» | чеська |
zřítі «дивитися» (ст. zřіeti) | чеська |
zřіeti | чеська |
ра́тельний «працьовитий, старанний, ретельний, дбайливий»
очевидно, результат контамінації слів рете́льний і [стара́тельний];
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рете́льний | українська |
стара́тельний | українська |
рехте́льний «чесний, порядний, відвертий; справжній»
результат контамінації слів [рете́льний] «точний, справжній; чесний» і [ри́хтик] «точнісінько», [ри́хтино] «саме, напевне»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
рихте́льне
«ретельно, точно»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
рете́льний «точний, справжній; чесний» | українська |
ри́хтик «точнісінько» | українська |
ри́хтино «саме, напевне» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України