РЕСПУБЛІКА — ЕТИМОЛОГІЯ

респу́бліка

р. респу́блика, бр. рэспу́бліка, п. ч. слц. вл. нл. republika, болг. м. репу́блика, схв. репу̀блика, слн. repúblika;
запозичення з латинської мови;
лат. respūblica «держава, республіка, суспільство» (із словосполучення rēs pūblica «тс.», букв. «громадська справа», пор. кальку п. rzecz pospolita «тс.») складається зі слів rēs «стан, справа, річ, обставина; держава», спорідненого з дінд. rāḥ «благо, майно, багатство», rēvánt- «багатий», ав. raēvant- «тс.», rā- «давати, подавати», дірл. rath «нагорода», і pūblicus (жін. р. pūblica) «суспільний, державний, всенародний»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
raēvant «тс.» авестійська
«давати, подавати» авестійська
рэспу́бліка білоруська
репу́блика болгарська
republika верхньолужицька
rāḥ «благо, майно, багатство» давньоіндійська
rēvánt «багатий» давньоіндійська
rath «нагорода» давньоірландська
pūblicus «суспільний, державний, всенародний» давньоірландська
respūblica «держава, республіка, суспільство» (із словосполучення rēs pūblica «тс.», букв. «громадська справа», пор. кальку п. rzecz pospolita «тс.») латинська
rēs «стан, справа, річ, обставина; держава» латинська
репу́блика македонська
republika нижньолужицька
republika польська
респу́блика російська
респу́блика російська
репу̀блика сербохорватська
republika словацька
repúblika словенська
republika чеська
republika чеська


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.