РЕМСТ — ЕТИМОЛОГІЯ
ремст «незадоволення»
не зовсім ясне;
можливо, споріднене з лит. susirem̃ti «зштовхнутися, схопитися, стинатися», susiramstýti «тс.»;
р. [ре́мство] «ненависть, злість, досада, злопам’ятність»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ре́мство
«нарікання, скарга»
ре́мствува́ти
«нарікати»
ремсти́вий
«буркотливий»
ре́мстити
«нарікати, бути незадоволеним»
ремсть
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| susirem̃ti «зштовхнутися, схопитися, стинатися» | литовська |
| susiramstýti «тс.» | литовська |
| ре́мство «ненависть, злість, досада, злопам’ятність» | російська |
ре́мсати «плакати, рюмати»
результат контамінації слів ремст «незадоволення» і рю́мсати;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ремст «незадоволення» | українська |
| рю́мсати | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України