РЕМСТ — ЕТИМОЛОГІЯ

ремст «незадоволення»

не зовсім ясне;
можливо, споріднене з лит. susirem̃ti «зштовхнутися, схопитися, стинатися», susiramstýti «тс.»;
р. [ре́мство] «ненависть, злість, досада, злопам’ятність»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

ре́мство «нарікання, скарга»
ре́мствува́ти «нарікати»
ремсти́вий «буркотливий»
ре́мстити «нарікати, бути незадоволеним»
ремсть «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
susirem̃ti «зштовхнутися, схопитися, стинатися» литовська
susiramstýti «тс.» литовська
ре́мство «ненависть, злість, досада, злопам’ятність» російська

ре́мсати «плакати, рюмати»

результат контамінації слів ремст «незадоволення» і рю́мсати;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ремст «незадоволення» українська
рю́мсати українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.