РЕКВІЄМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ре́квієм «твір скорботно-патетичного характеру»
запозичення з латинської мови;
лат. requiem (зн. в. від requiēs) «спокій, відпочинок, заспокоєння» (початкове слово похоронної молитви) пов’язане з дієсловом requiesco «відпочиваю, покоюсь», утвореним з префікса re- і основи іменника quiēs «спокій, відпочинок», спорідненого з гот. ƕeila «час, дозвілля», ав. šyāta- «обрадуваний», стсл. покои «спокій», укр спо́кій, спочи́ти;
р. болг. м. ре́квием, бр. рэ́квіем, п. rekwiem, ч. слц. rekviem, схв. ре̑квиjем, слн. rékviem;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
šyāta- «обрадуваний» | авестійська |
рэ́квіем | білоруська |
ре́квием | болгарська |
ƕeila «час, дозвілля» | готська |
requiem «спокій, відпочинок, заспокоєння» (зн. в. від requiēs)(початкове слово похоронної молитви) | латинська |
requiesco «відпочиваю, покоюсь» | латинська |
quiēs «спокій, відпочинок» | латинська |
ре́квием | македонська |
rekwiem | польська |
ре́квием | російська |
ре̑квиjем | сербохорватська |
rekviem | словацька |
rékviem | словенська |
покои «спокій» | старослов’янська |
rekviem | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України