РЕКВІЄМ — ЕТИМОЛОГІЯ

ре́квієм «твір скорботно-патетичного характеру»

запозичення з латинської мови;
лат. requiem (зн. в. від requiēs) «спокій, відпочинок, заспокоєння» (початкове слово похоронної молитви) пов’язане з дієсловом requiesco «відпочиваю, покоюсь», утвореним з префікса re- і основи іменника quiēs «спокій, відпочинок», спорідненого з гот. ƕeila «час, дозвілля», ав. šyāta- «обрадуваний», стсл. покои «спокій», укр спо́кій, спочи́ти;
р. болг. м. ре́квием, бр. рэ́квіем, п. rekwiem, ч. слц. rekviem, схв. ре̑квиjем, слн. rékviem;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
šyāta- «обрадуваний» авестійська
рэ́квіем білоруська
ре́квием болгарська
ƕeila «час, дозвілля» готська
requiem «спокій, відпочинок, заспокоєння» (зн. в. від requiēs)(початкове слово похоронної молитви) латинська
requiesco «відпочиваю, покоюсь» латинська
quiēs «спокій, відпочинок» латинська
ре́квием македонська
rekwiem польська
ре́квием російська
ре̑квиjем сербохорватська
rekviem словацька
rékviem словенська
покои «спокій» старослов’янська
rekviem чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України