РАМ'Я — ЕТИМОЛОГІЯ

ра́ма «оправа»

очевидно, через польське посередництво запозичено з середньоверхньонімецької мови;
свн. ram(e) «рама, підпірка» (нвн. Rahmen «рама») споріднене з лит. rem̃ti «підпирати», rаm̃tis «підпірка, кріплення», дінд. rambhá- «підпірка; палиця»;
р. бр. ра́ма, др. рама «в’язь, обв’язка, рама?», п. rama, ч. слц. rám, нл. ram, полаб. ramka, болг. ра́мка «рама, рамка, оправа», м. рам «тс.», схв. ра̑м «рама, рамка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

обра́мити
обрамка «облямівка; кайма, обшивка»
обра́млення
обрамля́ти
обрамо́вувати
обра́мок
обрамува́ти
обря́мок
обрямува́ти «облямувати»
підра́мник
рама (ХVII ст.)
ра́мена «віконні рами» (мн.)
рами́на «рама»
ра́мина «віконна рама ВеУг; дерев’яна станина, на якій встановлено крила вітряка Бі»
рамля́ «рамка»
ра́мник
ра́мо «рама»
ра́мці
ра́мця
рам'я «віконна рама» (мн. ра́мена)] Нед
ремена́ «тс.»
ря́ма «рама»
ря́мено «віконна рама»
рямина́ «рея»
ря́мина «тс.; дерев’яна станина, на якій встановлено крила вітряка»
ря́мка «рамка»
ря́мо «рама»
ря́мці
ря́мця
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ра́ма білоруська
ра́мка «рама, рамка, оправа» болгарська
rambhá- «підпірка; палиця» давньоіндійська
рама «в’язь, обв’язка, рама?» давньоруська
rem̃ti «підпирати» литовська
rаm̃tis «підпірка, кріплення» литовська
рам «тс.» македонська
ram нижньолужицька
Rahmen нововерхньонімецька
ramka полабська
rama польська
ра́ма російська
ра̑м «рама, рамка» сербохорватська
ram(e) «рама, підпірка» (нвн. Rahmen «рама») середньоверхньнімецька
rám словацька
rám чеська


ра́ма́т «ганчірка»

запозичення з грецької мови;
гр. ῥάμμα (род. в. ῥάμματος) «нитка, шов» пов’язане з дієсловом ἀραρίσϰω «приєдную, виготовляю», спорідненим з лат. arma (мн.) «зброя, оснащення», armus «передпліччя», псл. ramę «рамено, плече»;
пов’язання російських відповідників з р. реме́нь (Фасмер ІІІ 469) помилкове;
р. [ремьё] «лахміття», [ремо́ха] «ганчірка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

можливо
ра́мат «фартух»
рама́тка «ганчірка»
рамато́к «шмата»
рама́ття «руб’я, лахміття, рам’я»
ра́мтя «руб’я, лахміття»
ра́м'я
ра́нтя
ра́нці «тс.»
рямля́ «тс.»
ря́мтя
ря́м'я
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ῥάμμα «нитка, шов» (род. в. ῥάμματος) грецька
ἀραρίσϰω «приєдную, виготовляю» грецька
arma «зброя, оснащення» (мн.) латинська
armus «передпліччя» латинська
ramę «рамено, плече» праслов’янська
реме́нь російська
ремьё «лахміття» російська
ремо́ха «ганчірка» російська

раме́но «плече»

псл. ramo (‹ *ormo);
ramę (‹ *ormę);
споріднене з прус. irmo «рука», гот. arms, двн. aram, нвн. Arm, дангл. earm, англ. arm «тс.», лат. armus «верхня частина руки, лопатка», вірм. armukn «лікоть», осет. arm «рука; голобля», ав. arǝma- «рука», дінд. īrmáḥ «плече, стегно»;
іє. *arǝ-mo «рука, суглоб; будова», розширена форма кореня *ar(ǝ)- «зв’язувати, припасовувати»;
р. (заст.) рамена́, [ра́мо] «плече», бр. [ра́ме], др. рамо, рамя «тс.», п. ramię «тс.; рукав (річки); (мат.) сторона», ч. rámě «плече; рукав річки», rameno «тс.; (мат.) сторона», слц. ramä, rameno «тс.», вл. ramjo «плече; рука; (мат.) сторона», нл. ramje «тс.», болг. ра́мо «плече; схил гори; (тех.) плече; (мат.) сторона», м. рамо «плече; (мат.) сторона», схв. ра̏ме(-ена) «плече, щит (гармати)», стсл. рамо «плече»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

зраме́ня «по силі, по праву, на підставі (чого), ім’ям (кого)» (заст.)
нара́ме́нник «аксельбант»
нарамі́нник «наплічник»
передра́ме́нний
передраме́нниця «передпліччя»
передраме́ння
передра́м'я «тс.»
прира́мки «подвійні плечі у чоловічій сорочці»
при́рамок «плече у сорочки»
ра́ма «плече, рамено»
ра́мено «перехрестя хреста; кожна з двох перехресних колод у крилах вітряка; шпиця млинового колеса»
ра́м'я́ «плече, плечі; бік (кута) Нед»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
arǝma- «рука» авестійська
arm «тс.» англійська
ра́ме білоруська
ра́мо «плече; схил гори; (тех.) плече; (мат.) сторона» болгарська
ramjo «плече; рука; (мат.) сторона» верхньолужицька
armukn «лікоть» вірменська
arms готська
earm давньоанглійська
aram давньоверхньонімецька
īrmáḥ «плече, стегно» давньоіндійська
рамо давньоруська
рамя «тс.» давньоруська
*arǝ-mo «рука, суглоб; будова» індоєвропейська
armus «верхня частина руки, лопатка» латинська
рамо «плече; (мат.) сторона» македонська
ramje «тс.» нижньолужицька
Arm нововерхньонімецька
ramię «тс.; рукав (річки); (мат.) сторона» польська
ramo (‹ *ormo) праслов’янська
*ormo праслов’янська
ramę (‹ *ormę) праслов’янська
*ormo праслов’янська
irmo «рука» прусська
рамена́ (заст.) російська
ра́мо «плече» російська
ра̏ме(-ена) «плече, щит (гармати)» сербохорватська
ramä «тс.» словацька
rameno «тс.» словацька
рамо «плече» старослов’янська
rámě «плече; рукав річки»«тс.; (мат.) сторона» чеська
rameno «плече; рукав річки»«тс.; (мат.) сторона» чеська
arm «рука; голобля» ?
*ar(ǝ)- «зв’язувати, припасовувати» ?

ра́мі «китайські коноплі, Boehmeria tenacissima Gaud.» (бот.)

запозичення із західноєвропейських мов;
н. Ramíe, фр. ramie, англ. rami, ramee походять від мал. rami «тс.»;
р. болг. ра́ми, п. rami, ч. ramie, схв. ра̀миjа;
Фонетичні та словотвірні варіанти

рамеа
рам'я «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
rami англійська
ramee англійська
ра́ми болгарська
rami «тс.» малайська
Ramíe німецька
rami польська
ра́ми російська
ра̀миjа сербохорватська
ramie французька
ramie чеська

ра́нці «старий, порваний одяг, ганчір’я»

не зовсім ясне;
можливо, пов’язане з [ра́нтє] «лахміття» або з ра́м’я «руб’я; лахміття»;
могло зазнати впливу з боку слова ла́нці «ганчірки, лахміття»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ра́нтє «лахміття» українська
ра́м'я «руб’я; лахміття» українська
ла́нці «ганчірки, лахміття» українська

рахомо́тє «мотлох, лахміття»

очевидно, результат видозміни форми лахмі́ття, можливо, зумовлений впливом слова ра́м’я́ «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
лахмі́ття українська
ра́м'я́ «тс.» українська

римо́ннє «домотканий кольоровий килим для застилання ліжка»

неясне;
можливо, пов’язане з ра́м’я «лахміття; клапті»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ра́м'я «лахміття; клапті» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.