РАДИМО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
ґра́тя «старі речі, мотлох Г; кухонний посуд ДзАтл II»
запозичення з західнословʼянських мов;
п. grat «старі речі, мотлох, дрантя», ч. gráty «мотлох», слц. [gráty, graty] «посуд» походять від нвн. Gerät «посуд; начиння», що зводиться до двн. girati «обговорення, турбота; устаткування», похідного від двн. rāt «рада; наявні засоби; продовольчі запаси», спорідненого з стсл. радити «турбуватися, піклуватися», укр. ра́да, ра́дити;
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
girati «обговорення, турбота; устаткування» | давньоверхньонімецька |
rāt «рада; наявні засоби; продовольчі запаси» | давньоверхньонімецька |
Gerät «посуд; начиння» | нововерхньонімецька |
grat «старі речі, мотлох, дрантя» | польська |
gráty, graty «посуд» | словацька |
радити «турбуватися, піклуватися» | старослов’янська |
ра́да | українська |
gráty «мотлох» | чеська |
ра́дити | ? |
ра́да
свн. rāt «рада» (нвн. Rat «рада, вказівка, порада») споріднене з дангл. rǣd «порада, допомога, вигода, користь», rǣdan «радити», дісл. ráð «рада, міркування; засіб», ráða «радити, домагатися», гол. rаad «рада, радник, план», гот. garēdan «заздалегідь потурбуватися», urrēdan «вигадувати», ірл. imm-rā́dim «обдумую», стсл. радити «турбуватися», нgрадити, ав. rāδaiti «лагодить», rada- «опікун, попечитель», дінд. rā́dhyati, rādhnṓti «налагоджує, удається, справляється», rā́dhyatе «удається», rādhayati «робить», можливо, також осет. rād «порядок, ряд», псл. radъ, укр. рад(ий), лит. rîdyti «показувати»;
запозичено через посередництво давньопольської або давньочеської мови із середньоверхньонімецької;
р. бр. ра́да, п. ч. слц. вл. нл. rada;
Фонетичні та словотвірні варіанти
безпора́ддя
«безпорадність, безпомічність»
безпора́дний
відра́дити
відра́дник
«той, що відраджує»
дора́дець
«порадник»
дора́джувати
«радити»
дора́дити
«порадити»
дора́дник
дора́дчий
дорадя́нський
зара́да
«запомога; вжиті заходи; рада»
зара́джувати
зара́дити
зара́дний
«який радить, усуває недоліки, запобіжний»
нара́да
незара́дний
«безпорадний, безпомічний»
непора́дний
обра́да
«рада; обговорення; нарада»
обра́дитися
підра́дити
«спонукати»
підрадли́вий
«обманливий»
підража́ти
«спонукати на щось порадами»
по-радя́нськи
по-радя́нському
пора́да
«рада; [порадниця Нед]»
по́ра́дець
«порадник»
пора́диця
«порадниця»
пора́дливий
«який радить»
пора́дний
«що має пораду, допомогу»
пора́дник
«радник; підручник, посібник; [поручитель, відповідальна особа Нед]»
пора́дчик
«порадник, поручитель, відповідальна особа»
пора́дько
«порадник»
поража́ти
«радити, допомагати»
рада
«рада; радник, член ради»«підмова»
(XIV ст.), (1433)
радити
(1322)
ра́дити
ра́дич
«радник»
ра́дни́й
ра́дник
раднико́ва
«радниця»
радни́ця
«міська дума»
радува́ти
«радити»
ра́дця
«радник»
(заст.)
радя́нець
радяни́н
радяніза́ція
радянізува́ти
радя́нський
розра́да
розра́дник
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
rāδaiti «лагодить» | авестійська |
rada- «опікун, попечитель» | авестійська |
ра́да | білоруська |
rada | верхньолужицька |
rаad «рада, радник, план» | голландська |
garēdan «заздалегідь потурбуватися» | готська |
urrēdan «вигадувати» | готська |
rǣd «порада, допомога, вигода, користь» | давньоанглійська |
rǣdan «радити» | давньоанглійська |
rā́dhyati | давньоіндійська |
rādhnṓti «налагоджує, удається, справляється» | давньоіндійська |
rā́dhyatе «удається» | давньоіндійська |
rādhayati «робить» | давньоіндійська |
ráð «рада, міркування; засіб» | давньоісландська |
ráða «радити, домагатися» | давньоісландська |
imm-rā́dim «обдумую» | ірландська |
ródyti «показувати» | литовська |
rada | нижньолужицька |
Rat | нововерхньонімецька |
Rat | нововерхньонімецька |
rada | польська |
radъ | праслов’янська |
ра́да | російська |
rāt «рада» (нвн. Rat «рада, вказівка, порада») | середньоверхньнімецька |
rada | словацька |
радити «турбуватися» | старослов’янська |
нерадити | старослов’янська |
нерадити | старослов’янська |
рад(ий) | українська |
rada | чеська |
rād «порядок, ряд» | ? |
раді́ти «дбати, піклуватися»
псл. raditi/roditi «турбуватися; бажати, намагатися»;
споріднене з лит. rîdyti «показувати», лтс. ruodu, radu, rast «бути звиклим до чогось», ірл. imm-rā́dim «обдумувати», гот. rōdjan «говорити», garēdan «передбачати», двн. rātan «турбуватися», свн. rāt «рада», нвн. Rat «тс.»;
іє. *rē-dh-/rō-dh-, похідні від *ar-/(a)re- «припасовувати»;
р. раде́ть «старатися, дбати, піклуватися», бр. [радзе́ць] «сприяти», др. радити «турбуватися», родити «тс.», ч. ст. neroditi «не бажати», вл. rodźeć (rodźić) «бажати, благоволити», нл. roźeś «бажати, прагнути», болг. раде́я «турбуюсь, прагну», схв. ра́дити «прагнути, працювати», слн. [rîditi] «турбуватися, дотримуватися», стсл. радити (нeрадити), родити «турбуватися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ради́вий
«сприятливий, доброзичливий»
ради́тельний
«ревний, старанний»
радітель
«той, що піклується, доглядач»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
радзе́ць «сприяти» | білоруська |
раде́я «турбуюсь, прагну» | болгарська |
rodźeć «бажати, благоволити» (rodźić) | верхньолужицька |
rodźić | верхньолужицька |
rōdjan «говорити» | готська |
garēdan «передбачати» | готська |
rātan «турбуватися» | давньоверхньонімецька |
радити «турбуватися» | давньоруська |
родити «тс.» | давньоруська |
*rē-dh-/rō-dh- | індоєвропейська |
*ar-/(a)re- «припасовувати» | індоєвропейська |
imm-rā́dim «обдумувати» | ірландська |
ruodu | латиська |
radu | латиська |
rast «бути звиклим до чогось» | латиська |
ródyti «показувати» | литовська |
roźeś «бажати, прагнути» | нижньолужицька |
Rat «тс.» | нововерхньонімецька |
raditi / roditi «турбуватися; бажати, намагатися» | праслов’янська |
раде́ть «старатися, дбати, піклуватися» | російська |
ра́дити «прагнути, працювати» | сербохорватська |
rāt «рада» | середньоверхньнімецька |
róditi «турбуватися, дотримуватися» | словенська |
радити (нeрадити) | старослов’янська |
родити «турбуватися» | старослов’янська |
нeрадити | старослов’янська |
neroditi «не бажати» | чеська |
Радоми́р (чоловіче ім’я)
можливо, результат видозміни давнішого (псл.) *Radomĕrъ з компонентом měrъ «великий», як у *Voldiměrъ «Володимир»;
складне утворення з основ слів ра́дий, раді́ти та мир;
р. Радоми́р, бр. Радамі́р, ч. слц. Radomír, болг. Ра́доми́р;
Фонетичні та словотвірні варіанти
Ради́м
Радомиръ
(1401)
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
Радамі́р | білоруська |
Ра́доми́р | болгарська |
měrъ «великий» | праслов’янська |
*Voldiměrъ «Володимир» | праслов’янська |
*Radomĕrъ | праслов’янська |
Радоми́р | російська |
Radomír | словацька |
ра́дий | українська |
раді́ти | українська |
мир | українська |
Radomír | чеська |
лихора́дка «пропасниця, гарячка»
складне утворення з основ іменника ли́хо і прикметника ра́дий, букв. «рада лиху», або «та, що бажає зла, має злі наміри», пор. р. лихора́дный «зловмисний», лихора́дить «бажати зла» (Зеленин II 77);
на основі припущення у ра́дити значення «робити» первісна семантика складного слова реконструювалася як «та, що робить зло» (Потебня РФВ 7, 68);
р. лихора́дка, п. слц. [lichoradka];
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
lichoradka | польська |
лихора́дный «зловмисний» | російська |
лихора́дить «бажати зла» | російська |
лихора́дка | російська |
lichoradka | словацька |
ли́хо | українська |
ра́дий | українська |
ра́дити «робити» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України