П'ЯНИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

п'я́ни́й

псл. pьjanъ, пов’язане з pijati, ітеративом від piti «пити»;
паралельне до дінд. pyānáḥ «п’яний»;
р. пья́ный, бр. п’я́ны, др. пияныи, пьяныи, п. pijany, ч. слц. pijan «п’яниця», вл. pjany, нл. pijany, болг. пия́н, м. пиjан, схв. пѝjан, слн. pijàn, стсл. пианъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

доп'я́на
до́п'яну
нап'я́но «доп’яна»
оп'яні́ти
оп'я́нчитися «упитися»
підп'я́ний «напідпитку»
по-п'я́ному
преп'яне́нний «дуже п’яний»
п'янди́га «п’янюга»
п'яни́ти
п'яни́цтво «пияцтво»
п'яницю́га «п’янюга»
п'яни́ця
п'яни́чка
п'яні́ти
п'яні́шати
п'я́нка
п'янки́й
п'янли́вий
п'я́нство
п'я́нствувати
п'янува́тий
п'янцю́га
п'янчити «пиячити»
п'яню́га
п'яню́жка
п'яню́чий
розп'яни́чити «поробити п’яницями»
розп'яни́читися
сп'я́на
сп'я́нений
сп'яні́лий
сп'яні́ння
сп'я́ну
сп'янчи́ти (безос.)
сп'янчи́тися
сп'я́нювати
уп'я́нчити «оп’янити, запаморочити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
п'я́ны білоруська
пия́н болгарська
pjany верхньолужицька
pyānáḥ «п’яний» давньоіндійська
пияныи давньоруська
пьяныи давньоруська
пиjан македонська
pijany нижньолужицька
pijany польська
pьjanъ праслов’янська
piti «пити» праслов’янська
pijati праслов’янська
пья́ный російська
пѝjан сербохорватська
pijan «п’яниця» словацька
pijàn словенська
пианъ старослов’янська
pijan «п’яниця» чеська


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.