ПІХВИ — ЕТИМОЛОГІЯ
пі́хва «(заст.) футляр для шаблі, кинджала, меча, ножа; (бот.) нижня частина черешка або пластинки листка, що обгортає стебло; (анат.) vagina»
остаточно не з’ясоване;
можливо, псл. *pošьva, пов’язане з pošiti «пошити, обшити», яке пізніше зазнало зближення з (po-)xovati «(за)ховати»;
менш певне пов’язання (Фасмер ІІІ 221; Брандт РФВ 23, 301; Kopečný ZVSZ 227; Pedersen IF 5, 65–66) з р. [пахвы́] «підхвісні ремені у збруї», п. ст. pochwy, ч. pochvy, схв. [пȍхви, пȍхве] «тс.» і, далі, з псл. *paxy (paxъve)/poxy (poxъve) «пахва», paxъ «пах»;
бр. по́хва «піхва», п. pochwa, ст. poszwa, ч. pochva, заст. pošva, слц. pošva, нл. pochwa «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пі́хви
«футляр для шаблі та ін.»
пі́хвиця
«футляр, чохол»
по́хва́
похівни́к
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| по́хва «піхва» | білоруська |
| pochwa «тс.» | нижньолужицька |
| pochwa | польська |
| *pošьva | праслов’янська |
| pošiti «пошити, обшити» | праслов’янська |
| *paxy «пахва» (paxъve)/poxy (poxъve) | праслов’янська |
| paxъ «пах» | праслов’янська |
| пахвы́ «підхвісні ремені у збруї» | російська |
| пȍхви, пȍхве «тс.» | сербохорватська |
| pošva | словацька |
| pochvy | чеська |
| pochva | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.