ПІДТОКА — ЕТИМОЛОГІЯ

надточи́ти «доточити, подовжити приєднанням додаткової частини; приєднати для подовження»

псл. -točiti «притикати, приставляти», ітератив tačati (‹ *tōkēti) «тс.», пов’язане чергуванням голосних з tъkati «тикати, ткати»;
пов’язання р. тача́ть із стсл. тачати «котити», ч. tačeti «крутити, катати», п. taczać «тс.» (Фасмер IV 29) помилкове;
р. точи́ть (ст.) «ткати», тача́ть «шити», [то́ча] «тканина», [то́чиво] «тс.», натача́ть «доточити», [надтача́ть] «тс.», притача́ть «пришити», стача́ть «зшити, сточити», бр. надтачы́ць «доточити», прытачы́ць «приточити», растачы́ць «розточити», стачы́ць «сточити», п. przytoczyć «подати, навести, процитувати», ч. přitočiti se «прив’язатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

доточи́ти «подовжити приєднанням додаткової частини»
дото́чка «шматок, приєднуваний для подовження»
на́дтичка «підтичка (у жіночій сорочці)»
на́дтічка «тс.»
ната́чка «шматок шкіри, яким наточують халяву»
на́тічка «затягнений у постоли ремінь»
наточи́ти «доточити»
на́тучка «тс.»
пі́дтичка
підто́ка «колода у возі, яка з’єднує його передню частину з задньою»
підто́рка «тс.»
підточи́ти «наставити, пришити додатково»
приті́чний «сприятливий, підхожий, зручний»
прито́ка «пригода, випадок; нагода, привід; підтока у возі Нед; стосунок; зручне місце; глухий завулок»
приточи́ти «доточити»
прито́шний «зручний; такий, що личить»
розточи́ти «розширити вставкою»
сточи́ти «скріпити, з’єднати; зшити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
надтачы́ць «доточити» білоруська
прытачы́ць «приточити» білоруська
растачы́ць «розточити» білоруська
стачы́ць «сточити» білоруська
taczać «тс.» польська
przytoczyć «подати, навести, процитувати» польська
-točiti «притикати, приставляти» праслов’янська
*tōkēti «тс.» праслов’янська
tъkati «тикати, ткати» праслов’янська
tačati праслов’янська
тача́ть російська
точи́ть «ткати» (ст.) російська
тача́ть «шити» російська
то́ча «тканина» російська
то́чиво «тс.» російська
натача́ть «доточити» російська
надтача́ть «тс.» російська
притача́ть «пришити» російська
стача́ть «зшити, сточити» російська
тачати «котити» старослов’янська
tačeti «крутити, катати» чеська
přitočiti se «прив’язатися» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України