ПІДТАЛИНА — ЕТИМОЛОГІЯ

та́нути

псл. ta-ja-ti «танути, розтавати» (в укр. та́нути -ну- є суфіксом), споріднене з дінд. tṓyam «вода», гp. τήκω «розтоплювати, топити; розчиняти», дор. τάκω «тс.», лат. tābeo, -ere «танути, розтікатися; розкладатися», ос. t‘ayun «танути, розтавати», вірм. t‘anam «змочую, зволожую», двн. douwen, dewen «танути, розтавати», нвн. tauen, дангл. þāwian, англ. thaw «тс.», дірл. tām «чума», кімр. tawdd «розтоплений»;
іє. *tā- «танути, розтоплюватися»;
р. та́ять, бр. [та́яць], др. таzти, п. tajać, ч. tát, вл. tać, нл. tajaś, болг. та́я, м. таи «просочуватися, протікати; танути, розтавати», схв. та̏jamu «просочуватися, протікати», слн. tájati se «танути, розтавати», стсл. таaти «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відта́лий
відта́ль «відлига»
підта́лий
підта́лина
прота́вка «тс.»
прота́лка «проталина»
прота́лки «відлига»
розтава́чка «розтавання снігу, пора розтавання снігу»
розта́лий
ро́зталь
ро́зтань «розталь»
роста́лина «таловина»
тал «таловина»
та́лий
талина́ «розтала санна дорога»
талови́на́
та́яти
ута́ли(й) (у сполученні [ута́ла вода] «весняна вода»)
Етимологічні відповідники

Слово Мова
thaw «тс.» англійська
та́яць білоруська
та́я болгарська
tać верхньолужицька
t'anam «змочую, зволожую» вірменська
þāwian давньоанглійська
douwen давньоверхньонімецька
dewen «танути, розтавати» давньоверхньонімецька
tṓyam «вода» давньоіндійська
tām «чума» давньоірландська
таzти давньоруська
τάκω «тс.» дорійський
*tā- «танути, розтоплюватися» індоєвропейська
tawdd «розтоплений» кімрська
tābeo латинська
tābere «танути, розтікатися; розкладатися» латинська
таи «просочуватися, протікати; танути, розтавати» македонська
tajaś нижньолужицька
tauen нововерхньонімецька
t'ayun «танути, розтавати» осетинська
tajać польська
ta-ja-ti «танути, розтавати» (в укр. та́нути -ну- є суфіксом) праслов’янська
та́ять російська
та̏jamu «просочуватися, протікати» сербохорватська
tájati se «танути, розтавати» словенська
таaти «тс.» старослов’янська
та́нути українська
tát чеська
τήκω «розтоплювати, топити; розчиняти» ?



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.