ПІДНЕБЕСНИЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

небеса́

запозичення зі старослов’янської мови;
стсл. нєбєса є формою наз.-зн. в. мн. від нєбо «небо», іменника s-основ;
частина похідних в українській мові є формами, успадкованими з праслов’янської мови або пізніми власними новотворами, у т. ч. й кальками;
р. болг. небеса́, бр. нябёсы, др. небеса, п. niebiosa, ст. і діал. niebiesa, ч. nebesa, слц. nebesá, вл. нл. njebjesa, м. небеса, схв. небèса, слн. nebésa;
Фонетичні та словотвірні варіанти

донебе́сний «піднебесний»
наднебе́сний «який над небом»
небеский «синій, блакитний»
небе́сний
небе́ський «небесний»
небі́сє «небеса»
піднебе́сна
піднебе́сний
піднебе́сся
принебе́сний «піднебесний»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
нябёсы білоруська
небеса болгарська
njebjesa верхньолужицька
небеса давньоруська
небеса македонська
njebjesa нижньолужицька
niebiosa польська
небеса російська
небèса сербохорватська
nebesá словацька
nebésa словенська
нєбєса старослов’янська
й чеська
nebesa чеська
від нєбо «небо» ?
від нєбо «небо» ?
від нєбо «небо» ?
й ?
niebiesa ?


Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.