ПЫШНЫЙ — ЕТИМОЛОГІЯ

пи́ха́ «гордість, зарозумілість, бундючність»

псл. pyxa, пов’язане з pyxati «дути, дихати; надиматися» (пор. слн. píhatі «дути, пихтіти; бути пихатим, бундючним», лит. pυ̃stis «бундючитися, чванитися», pυ̃sti «дути, віяти; роздувати, надувати»);
р. пы́шный «величний, урочистий; розкішний; чванливий, гордий, бундючний», [пы́хать] «чванитися, бундючитися», бр. пы́ха «зарозумілість, бундючність», пы́шны «пишний», пы́шыцца «бундючитися, гордитися», п. pycha «пиха», ч. pýcha «тс.», pyšniti se «пишатися, гордитися», слц. pýcha «пиха», вл. pycha «прикраса, дорогоцінності; гарне вбрання; розкіш, велич, пишність», pyšić «прикрашати, вбирати», pyšić so «гордитися», нл. pycha «пиха», болг. пи́шен «пишний» (з р.);
Фонетичні та словотвірні варіанти

запиша́ти «розквітнути»
запиши́ти «зробити гордим, зарозумілим»
запи́шний «пишний; [бундючний, загорділий Я]»
запишни́тися «загордитися; стати зарозумілим»
непи́шен «негордий»
непи́шний «скромний; негордий; засоромлений»
опихова́ти «зарозуміло піджимати губи»
пере́пих «пишнота»
пиха́тий
пихли́вий
пихова́ти «гордовито піджимати губи»
пихови́тий
пихота́ «тс.; розкіш»
пихува́тий
пиша́ти «пишатися, красуватися»
пиша́тися «гордитися, красуватися»
пиши́тися «гордитися»
пи́шни́й
пишни́тися «пишатися»
пи́шність
пишні́ти
пишні́тися «тс.»
пишно́та
пишньо́ха «тс.»
пи́шня «горда та пишна дівчина»
пи́шон «пишний»
препи́шний
розпи́шнитися «пишно розцвісти»
спихо́йка «спишна»
спи́шна «гордо, зарозуміло»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пы́ха «зарозумілість, бундючність» білоруська
пы́шны «пишний» білоруська
пы́шыцца «бундючитися, гордитися» білоруська
пи́шен «пишний» (з р.) болгарська
pycha «прикраса, дорогоцінності; гарне вбрання; розкіш, велич, пишність»«прикрашати, вбирати»«гордитися» верхньолужицька
pyšić «прикраса, дорогоцінності; гарне вбрання; розкіш, велич, пишність»«прикрашати, вбирати»«гордитися» верхньолужицька
pyšić so «прикраса, дорогоцінності; гарне вбрання; розкіш, велич, пишність»«прикрашати, вбирати»«гордитися» верхньолужицька
pυ̃stis литовська
pυ̃sti литовська
pycha «пиха» нижньолужицька
pycha «пиха» польська
pyxa праслов’янська
pyxati «дути, дихати; надиматися» (пор. слн. píhatі «дути, пихтіти; бути пихатим, бундючним», лит. pυ̃stis «бундючитися, чванитися», pυ̃sti «дути, віяти; роздувати, надувати») праслов’янська
пы́шный «величний, урочистий; розкішний; чванливий, гордий, бундючний» російська
пы́хать «чванитися, бундючитися» російська
pýcha «пиха» словацька
píhatі словенська
pýcha «тс.»«пишатися, гордитися» чеська
pyšniti se «тс.»«пишатися, гордитися» чеська


пи́шка «пампушка»

запозичення з російської мови;
р. пы́шка «тс.» походить від пы́шный «пухкий», спорідненого з укр. пи́шний, пи́ха́;
бр. пы́шка «тс.»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пы́шка «тс.» білоруська
пы́шка «тс.» російська
пы́шный «пухкий» російська
пи́шний українська
пи́ха́ українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.