ПУТІВНИК — ЕТИМОЛОГІЯ

путь

псл. pǫtь;
споріднене з прус. pintis (‹pt-), лат. pons (род. в. pontis) «міст; дощаний настил (через болото)», гр. πάτος «крок, рух; стежка, дорога», вірм. hun «брід», перс. paϑi- «дорога», ос. fandag, faendaeg «тс.», дінд. pánthāḥ «стежка, дорога, путь», ав. pantā˚ (pantan-, paϑ-), можливо, також гот. finþan «знаходити; пізнавати», двн. fandōn «карати, випробувати», нвн. finden «знаходити», англ. find «тс.»;
іє. *pont- «дорога, брід, міст», пов’язане чергуванням голосних з *pent- «ступати, йти»;
р. путь, бр. пуць, др. путь «путь; похід», п. pąć, ч. pout, слц. pút’, вл. puć, нл. puś, полаб. pǫt, болг. път, м. пат, схв. пу̑т, слн. pót, стсл. пѫть;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безпу́тиця «погана дорога, бездоріжжя»
безпу́тний
безпу́тник
безпу́тство
безпу́ття
зне́путити «збити з дороги, збити з пантелику; збитися з дороги; зіпсувати»
напути́ти
напуті́ння
напу́тливий
напу́тник
напу́тниця «наставниця; [провідниця; попутниця Ж]»
напу́тній
напу́ття
напу́чувати
напу́чувач
не́путити «заважати, перешкоджати; збивати з дороги, непокоїти, хвилювати; псувати, розбещувати»
непу́тство «відхилення; розпуста, провина, проступок»
непу́тствувати «бути безладним, неохайним; гуляти, вести безладне життя»
не́путь «мерзотник, негідник»
нерозпу́тний «бездоріжній, непрохідний, численний»
обезпу́титися «стати слабким, незначним»
перепу́тє «перепуття; дім на дорозі»
перепу́ття
попу́тний
попу́тник «попутчик; [(бот.) подорожник, Plantago major L.]»
попу́тництво
попу́тчик
припу́тник «подорожник, Plantago major L.; краснюк (гриб), Boletus species?» (бот.)
припу́чений «улаштований, навернений»
пропу́тчик «першовідкривач, новатор, ініціатор»
пут «путь»
пути́вець «польова дорога, путівець»
пу́тик (зменш. від путь)
пути́на «путь»
пути́чка «стежка»
пути́ще «польова дорога»
путі́вець
путі́вка
путівни́к
путі́єць
пу́тник «подорожній»
пу́тній
пуття́
путува́ти «їздити, подорожувати, мандрувати»
путьови́й
путьо́вка
путя́чий «путній»
путя́щий
розпу́ття
спу́тник «супутник, попутник»
супу́тє «сухопуття»
супу́тник
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pantā˚ (pantan-, paϑ-) авестійська
find «тс.» англійська
пуць білоруська
път болгарська
puć верхньолужицька
hun «брід» вірменська
finþan «знаходити; пізнавати» готська
πάτος «крок, рух; стежка, дорога» грецька
fandōn «карати, випробувати» давньоверхньонімецька
pánthāḥ «стежка, дорога, путь» давньоіндійська
путь «путь; похід» давньоруська
*pont- «дорога, брід, міст» індоєвропейська
*pent- «ступати, йти» індоєвропейська
pons «міст; дощаний настил (через болото)» (род. в. pontis) латинська
пат македонська
puś нижньолужицька
finden «знаходити» нововерхньонімецька
fandag осетинська
faendaeg «тс.» осетинська
paϑi- «дорога» перська
pǫt полабська
pąć польська
pǫtь праслов’янська
pintis (‹pt-) прусська
путь російська
пу̑т сербохорватська
pút' словацька
pót словенська
пѫть старослов’янська
pout чеська



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.