ПУД — ЕТИМОЛОГІЯ

пуд «вага в 16 кг»

запозичення з давньоскандинавської мови
дісл. pund «фунт», через дангл. і днн. pund «тс.» зводиться до лат. pondus «міра ваги, фунт», пов’язаного з pendeo «вишу, звисаю», походження якого не цілком ясне
Фонетичні та словотвірні варіанти

пудове́ «мірчук з одного пуда»
пудо́вий
пудови́к «гиря вагою в один пуд; мішок на один пуд»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
pund давньоанглійська
pund «фунт» давньоісландська
pund «тс.» давньонижньонімецька
pondus «міра ваги, фунт» латинська
pendeo «вишу, звисаю» латинська

під «низинне місце, западина; [низина, ніколи не орана Ва]; нижня горизонтальна площина приміщення, ями, печі; горище; [підлога, підстилка в хліві Ва; дощана стеля ДзАтл І]; місце для стіжка, скирти; [насад у возі Гриц]» (род. в. по́ду)

псл. podъ (‹ *podŭ-)
споріднене з лит. pãdas «підошва, тік; черінь печі», pėdà «ступня, стопа; фут», лтс. pēda «тс.; підошва; п’ята», дінд. padám «крок, слід ноги, місце», ав. padǝm «слід», вірм. het «тс.», гр. πέδον «ґрунт, підлога», лат. oppidum «місцевість, місто; укріплене місце», pēs, род. в. pedis «нога, ступня; фут; лапа», гот. fōtus «нога, ступня», тох. А ре, В pai «нога (ступня)»
іє. *pē˘d-/ pō˘d- «нога»
Фонетичні та словотвірні варіанти

підо́к «низина, ніколи не орана; підлога, підстилка в хліві»
підспі́д «спід»
підспі́дник «млин, який приводиться в дію підливним колесом»
підспі́док «таємниця; [спідня скоринка]»
підспо́дом «знизу»
под «тс.»
по́дена «основа для стогу з каміння, гілляк і соломи»
поде́нок «стеля в стайні»
поди́на «місце для копиці»
поди́нє «поміст під сіньми»
по́динок «стеля над хлівом»
пуд «дощана стеля»
спидня́к «дно ящика воза»
спід «низ, виворіт»
спі́дка «тс.; підкладка; спідня скоринка хліба; [дно великого човна; рукавичка в шкіряній рукавиці]»
спідни́к «нижній камінь (у жорнах)»
спідни́ця (частина жіночого одягу)
спі́дниця «дошка на дні воза»
спі́дні «кальсони»
спі́дній
спідня́к «нижній камінь у жорнах; частина гончарного верстата; дно кобзи; нижній пильщик; зняте молоко»
спідня́рка «дошка на дні воза»
спідо́к «підставка, маленька тарілка Куз; підвалина Нед»
спідспо́ду «знизу»
спіду́шка «спід; нижня скоринка хліба»
спо́день «частина гончарного круга»
споди́ «нижній край снасті»
сподиспо́ддя «тс.»
сподови́й «нижній»
сподови́к «рибалка, що тягне споди»
сподови́на «осад, осадок»
сподови́нє «шар ґрунту»
сподо́к «спід Нед; частина люльки, в яку вставляється чубук; підставка; маленька тарілка»
спо́до́м «низом, знизу»
усподі «на дні; нанизу»
шпіднярка «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
padǝm «слід» авестійська
het «тс.» вірменська
fōtus «нога, ступня» готська
πέδον «ґрунт, підлога» грецька
padám «крок, слід ноги, місце» давньоіндійська
*pē˘d-/ pō˘d- «нога» індоєвропейська
oppidum «місцевість, місто; укріплене місце» латинська
pēs латинська
pēda «тс.; підошва; п’ята» латиська
pãdas «підошва, тік; черінь печі» литовська
pėdà «ступня, стопа; фут» литовська
podъ (‹ *podŭ-) праслов’янська
ре тохарська А
pai «нога (ступня)» тохарська В

пу́дити «лякати, гнати; мочитися; [швидко їхати О]»

псл. pǫditi «гнати, переслідувати»
очевидно, пов’язане чергуванням голосних з *pęsti ‹*pendti «пнути»
в такому разі споріднене з лит. spándyti «тиснути», spę́sti «ставити пастку», лтс. spuôsts «пастка», двн. дангл. spannan «натягувати»
Фонетичні та словотвірні варіанти

нагнати пуду «налякати»
напропуд «напролом, навпростець»
напу́да «той, хто легко лякається»
напу́сти «налякати»
о́пуд «опудало»
опу́да «тс.»
опу́дало
опу́дитися «злякатися»
о́пудь «той, хто легко лякається»
опу́жувати «ставити опудала»
перепу́д «переляк»
по́пуд «потяг, інстинкт; поштовх»
попу́дить «кинути»
попу́дний «вільний, розпущений»
попу́дник «блуд; лісовик О; поквапливий чоловік ВеБ»
попудо́виско «страховисько»
пуд «страх»
пу́джало «страховище»
пу́джати «лякати»
пуди́ло «тс.»
пу́дло «страхопуд; опудало»
пудни́й «страшний»
спу́да «переляк»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
spannan «натягувати» давньоанглійська
spannan «натягувати» давньоверхньонімецька
spuôsts «пастка» латиська
spándyti «тиснути» литовська
spę́sti «ставити пастку» литовська
pǫditi «гнати, переслідувати» праслов’янська
*pęsti праслов’янська


Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України