ПУГОВИЦЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

можливо, споріднене з лтс. puõga «ґудзик», puogs «тс.», дінд. puñjaḥ «купа, грудка»;

пов’язується також (Persson Beitr. 245, 263) з псл. pǫkъ «пук»;

недостатньо обґрунтоване виведення (Бернштейн Очерк 1974, 236; Brückner 401; Loewe KZ 39, 323; Mikl. EW 117) від гот. puggs «гаманець»;

р. пу́говица, пу́говка, др. пугъвь, пугы, п. [pągwica] «ґудзик», слн. póglica «шпилька»;

очевидно, результат перенесення на суниці назви [пу́говиця] «ґудзик» (з огляду на форму плодів);

результат видозміни назви пу́головок, зумовленої звуковою близькістю обох слів і подібністю великої голови пуголовка до круглого ґудзика;

неясне;

можливо, пов’язане з [пу́говиця];

в такому разі первісно означало «застібати»;

р. [запугну́ться] «застібнутись»;

неясне;

можливо, виникло внаслідок гаплології з *пугоголовок, букв. «з головою, що нагадує ґудзик, з товстою головою», утвореного від *пуга «ґу-дзик» і голова́;

пор. [пу́говиця] «пуголовок»;