ПРІК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
прік «решта»
псл. prokъ ‹*prokos, що виникло вна-слідок розширення pro «про» елементом -ko-, подібно до лат. reciprocus «звернений уперед і назад» (*reco- + *proco-), procerēs «найзнатніші вельможі; кінці балок, що виступають із стіни», гр. πρόκα «відразу, раптом»;
первісне значення *prokos, мало бути «той, що знаходиться попереду»;
р. прок «пуття, сенс; користь; вигода; [решта]», др. прокъ «решта, залишок», прокыи «інший, решта», п. [prokien] «весь, усякий», ст. prokny «тс.», ч. ст. prokní «усякий, кожен», болг. про́чее «інше; отже», стсл. прокъ «той, що лишився, належний до решти; інший», цсл. прочь, (прочий) «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
про́чий
«інший»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| про́чее «інше; отже» | болгарська |
| πρόκα «відразу, раптом» | грецька |
| прокъ «решта, залишок» | давньоруська |
| reciprocus «звернений уперед і назад» (*reco- + *proco-) | латинська |
| prokien «весь, усякий» | польська |
| prokъ | праслов’янська |
| прок «пуття, сенс; користь; вигода; [решта]» | російська |
| прокъ «той, що лишився, належний до решти; інший» | старослов’янська |
| прокыи «інший, решта» | українська |
| прочь «тс.» (прочий) | церковнослов’янська |
| prokní «усякий, кожен» | чеська |
| -ko- | ? |
| procerēs «найзнатніші вельможі; кінці балок, що виступають із стіни» | ? |
| *prokos | ? |
| бути «той, що знаходиться попереду» | ? |
| prokny «тс.» | ? |
| prokní «усякий, кожен» | ? |
прок «користь»
запозичення з російської мови;
р. прок «користь, пуття; запас» відповідає укр. [прік] «решта, залишок» (див.);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прок «користь, пуття; запас» | російська |
| прік «решта, залишок» | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України