ПРЯСЛО — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пря́сти «сукати нитки, пряжу; ворушити, перебирати (руками, ногами); (очима) раз у раз поглядати»
псл. pręsti «прясти», пов’язане з prędati «кидатися, стрибати»;
споріднене з лит. sprę́sti «напинати», sprìndis «п’ядь», лтс. spriêst «натягати; міряти», дангл. sprindel «сильце, гак для натягування»;
р. прясть, бр. пра́сці, др. прясти, п. prząść, ч. přísti, слц. priast’, вл. přasć, нл. pśěsć, болг. преда́, м. преде, схв. пре̏сти, слн. prêsti, стсл. прѧсти;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ві́дпрядки
«відходи від прядіння»
запряда́ти
«заробляти прядінням»
недо́прядок
«залишок пряжі»
непря́ха
«та, що не вміє чи не хоче прясти»
о́пряд
«пряжа»
пере́прядки
«вовна без довгих волокон»
попряди
«зібрання дівчат для прядіння»
по́прядки
по́пряхи
«тс.»
при́сло́
«тс.»
при́шень
«веретено пряжі»
пришники́
«тс.»
(мн.)]
прі́шни́к
пряда́ч
«прядильник»
пряде́но
«моток»
пря́джа
«пряжа»
прядив'я́ний
пряди́вний
пря́диво
пряди́льний
пряди́льник
пряди́льня
пряди́льщик
пряди́ля
«пряля»
прядів'я́ний
«тс.»
прядіви́на
«волокно пряжі»
пряді́вка
«ткач сосновий, Lophyrus peni»
(ент.)
пряді́вний
«прядив’яний»
пря́діво
«прядиво»
пряді́льник
пряді́нка
«три лікті прядива»
пря́дка
пря́дло
«прядіння»
пря́дник
«прядильник»
пря́дниці
«шовкопряди»
(мн.)
пря́дня
«прядильня»
пря́доха
«пряля»
пряду́н
«прядильник»
пряду́ха
«пряля»
пря́жа
пря́лка
«прядка; пряля»
пря́льня
«прядильня»
пря́ля
пря́сла
«тин»
пря́сли́ця
«дошка, в яку вставляється гребінь; днище»
прясло́
«кіл в огорожі; частина огорожі О; частина переносної кошари Доп. УжДУ 4»
пря́сло
пря́смо
«частина огорожі»
пря́сниця
«кужіль»
пря́стиця
пря́ха
пря́хи
«збір дівчат чи жінок для прядіння»
пряшни́к
«веретено»
пряшниця
«тс.»
розпряди́вюватися
розпрядіви́тися
«розкрутитися»
(про нитку)
розпрядови́тися
«тс.»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
пра́сці | білоруська |
преда́ | болгарська |
přasć | верхньолужицька |
sprindel «сильце, гак для натягування» | давньоанглійська |
прясти | давньоруська |
spriêst «натягати; міряти» | латиська |
sprę́sti «напинати» | литовська |
sprìndis «п’ядь» | литовська |
преде | македонська |
pśěsć | нижньолужицька |
prząść | польська |
pręsti «прясти» | праслов’янська |
prędati «кидатися, стрибати» | праслов’янська |
прясть | російська |
пре̏сти | сербохорватська |
priast' | словацька |
prêsti | словенська |
прѧсти | старослов’янська |
přísti | чеська |
я́сла «годівниця для худоби; дошкільний заклад для найменших дітей» (мн.)
псл. [jasla] (‹ *jěsla ‹ *ědsla), [jaslі] (‹ *jěslі ‹ *ědsli) «годівниця для худоби», що зводяться до іє. *ēd-, наявного у псл. ěsti, ědmь, укр. ї́сти;
споріднене з лит. ėˊdžios «ясла», ė˜desis «корм», гот. uzēta «тс.»;
до словотвору пор. гу́сла, весло́, пря́сло, пере́ве́сло́ тощо;
пов’язання слова безпосередньо з *ōd-, варіантом кореня *ēd- «їсти» (Machek ESJČ 223; Schuster-Šewc 432), непереконливе;
р. я́сли «ясла», бр. я́слі «тс.», др. ясли «ясла (для годівлі худоби)», п. (обл.) jasła, ст. jasły «ясла (для годівлі худоби)», ч. jesle «ясла (годівниця); ясла (дитячі)», ст. jěsli «ясла (годівниця)», слц. jasle «ясла (для худоби); ясла (дитяча установа)», вл. jasla «загорода для овець», нл. jasła, [jasły] «ясла (для худоби)», болг. я́сли (мн.) (одн. жін. р. я́сла) «ясла (годівниця); ясла (дитячі); притулок, де виховують дітей-сиріт», м. jасли «ясла (для худоби); ясла (дитячі)», схв. jа̏сле, jа̏сли «ясла (для худоби)», слн. jásli, [jâsle, jâsla], стсл. асли «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
зая́сля
«ясла»
яселни́чий
«конюх»
я́се́льний
ясли́на
«ясла (годівниця)»
Етимологічні відповідники
Слово | Мова |
я́слі «тс.» | білоруська |
я́сли «ясла (годівниця); ясла (дитячі); притулок, де виховують дітей-сиріт» (мн.)(одн. жін. р. я́сла) | болгарська |
jasla «загорода для овець» | верхньолужицька |
uzēta «тс.» | готська |
ясли «ясла (для годівлі худоби)» | давньоруська |
*ēd- | індоєвропейська |
*ōd- | індоєвропейська |
*ēd- «їсти» | індоєвропейська |
ėˊdžios «ясла» | литовська |
ė˜desis «корм» | литовська |
jасли «ясла (для худоби); ясла (дитячі)» | македонська |
jasła | нижньолужицька |
jasły «ясла (для худоби)» | нижньолужицька |
jasła (обл.) | польська |
jasły «ясла (для годівлі худоби)» (ст.) | польська |
jasla (‹ *jěsla ‹ *ědsla) | праслов’янська |
jaslі «годівниця для худоби» (‹ *jěslі ‹ *ědsli) | праслов’янська |
ěsti | праслов’янська |
ědmь | праслов’янська |
*jěsla | праслов’янська |
*ědsla | праслов’янська |
*jěslі | праслов’янська |
*ědsli | праслов’янська |
я́сли «ясла» | російська |
jа̏сли | сербо-церковнослов’янська |
jа̏сле «ясла (для худоби)» | сербохорватська |
jasle «ясла (для худоби); ясла (дитяча установа)» | словацька |
jásli | словенська |
jâsle | словенська |
jâsla | словенська |
асли «тс.» | старослов’янська |
ї́сти | українська |
гу́сла | українська |
весло́ | українська |
пря́сло | українська |
пере́ве́сло́ | українська |
jesle «ясла (годівниця); ясла (дитячі)» | чеська |
jěsli «ясла (годівниця)» (ст.) | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України