ПРЯНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
пря́ний «з ароматом або гострим смаком»
результат фонетичного спрощення др. пьпьряныи (пьпряныи) «перцевий», похідного від пьпьрь «перець»;
р. пря́ный «пряний»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
попря́ник
«медяник»
пря́ник
пря́нистий
пря́ничник
пря́нощі
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пьпьряныи «перцевий» (пьпряныи) | давньоруська |
| пьпьрь «перець» | давньоруська |
| пря́ный «пряний» | російська |
пу́ндик «ласощі; печиво; вид тістечка»
очевидно, результат видозміни форми пу́динг, зближеної із суфіксальними утвореннями типу ко́ржик, пря́ник;
Фонетичні та словотвірні варіанти
пи́ндики
«ласощі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пу́динг | українська |
| ко́ржик | українська |
| пря́ник | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України