ПРУЖИНИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

пруг «край, бік, ребро; вінця; край тканини, кант; обрій; зморшка, складка; рубець, шрам, смуга; дуга, півколо; четверта частина робочого дня»

псл. prǫgъ «смуга, край», спочатку «планка для розтягування (напружування) країв тканини на ткацькому верстаті; кросно», prǫga «тс.», prǫžiti «напружувати», пов’язані чергуванням голосних з *pręgti «прягти, натягувати, напружувати, запрягати»;
р. [пру́га] «пружина; пружна дошка чи штаба», пружи́на, [пру́гло] «сильце, петля, пастка (для птахів)», бр. пруг «смужка вздовж краю тканини; [рубець на місці зшитих країв]», [пругі́] «пристосування з двох прутів або тонких дощечок для натягування полотна під час ткання», др. пругъ «тенето, сіть, пастка», пругло, пружаль «тс.», п. pręga «смуга», pręg, ч. слц. pruh «тс.», вл. pruha «промінь; смуга», нл. pšuga «тс.», болг. [пръг] «рама», [пръгав] «пружний», м. пруга «смуга, лінія», схв. пру́га «тс.; залізнична колія; [в’язальна шпиця]», [prȗge] «дві планки у ткацтві; кросна», слн. próga «смуга; ребро (предмета); залізничне полотно; траса», стсл. сѫпрѫгъ «упряжка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

впопру́жити «підв’язати попругу»
напру́га
напруга́ти «напружувати»
напру́гий «міцний, пружний, напружений»
на́пру́го «міцно, напружено; нагло, раптово; стрімко»
на́пру́гом «тс.»
напружа́ти
напружи́ти «тс.»
опру́г «упруг»
перенапру́га
підпру́га «попруга»
підпру́жити «затягувати попругу»
попру́г «шрам, подряпина»
попру́га «ремінь для закріплення сідла; довга смужка; стрічка; [кольорова смуга; шкіряний пояс; дерев’яна перекладина між ніжками ножної ступи; поперечка на кінці плоту Нед; частина рибальського сака]»
попру́жка «жіночий вовняний пояс»
попружко́ваний «смугастий»
пру́гати «кидати, жбурляти»
пруги «риси»
пругки́й «пружний; [експансивний Нед]»
пругну́ти
пружа́стий «смугастий»
пружи́вий «пружинистий»
пружи́на
пружи́нистий
пружи́нити
пружинува́тий
пружи́нястий
пружи́стий
пру́жити «напружувати»
пру́житися «бути пружним»
пружки́ «риси (обличчя)»
пружки́й
пружна́стий
пру́жни́й
пружня́стий «тс.»
пружо́к «черешок (листка)»
розпру́га «напруга, роздвоєння; ущелина»
розпру́жний «еластичний»
спру́гувати «пружинити»
спружи́на «пружина (Ме); деталь ручного млина»
спружи́стий «пружинистий»
спру́жка «пружина»
супру́г «парна упряжка волів; чоловік у шлюбній парі»
супру́га «парна упряжка волів; дружина, жінка в шлюбній парі Нед; три або чотири пари волів в упряжці; супряга, спрягання волів двох чи кількох господарів»
супру́жий
супру́жити «спрягати свої воли з чужими»
супру́жний
супру́жник «один з господарів, які спрягають своїх волів»
упопру́жити «підв’язати попругу»
упру́г «четверта частина робочого дня»
упру́гий «пругкий»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пруг «смужка вздовж краю тканини; [рубець на місці зшитих країв]» білоруська
пругі́ «пристосування з двох прутів або тонких дощечок для натягування полотна під час ткання» білоруська
пръг «рама» болгарська
пръгав «пружний» болгарська
pruha «промінь; смуга» верхньолужицька
пругъ «тенето, сіть, пастка» давньоруська
пругло давньоруська
пружаль «тс.» давньоруська
пруга «смуга, лінія» македонська
pšuga «тс.» нижньолужицька
pręga «смуга» польська
pręg «смуга» польська
prǫgъ «смуга, край» праслов’янська
prǫga «тс.» праслов’янська
prǫžiti «напружувати» праслов’янська
*pręgti «прягти, натягувати, напружувати, запрягати» праслов’янська
пру́га «пружина; пружна дошка чи штаба» російська
пружи́на російська
пру́гло «сильце, петля, пастка (для птахів)» російська
пру́га «тс.; залізнична колія; [в’язальна шпиця]» сербохорватська
prȗge «дві планки у ткацтві; кросна» сербохорватська
pruh «тс.» словацька
próga «смуга; ребро (предмета); залізничне полотно; траса» словенська
сѫпрѫгъ «упряжка» старослов’янська
pruh «тс.» чеська



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.