ПРУГИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пруг «край, бік, ребро; вінця; край тканини, кант; обрій; зморшка, складка; рубець, шрам, смуга; дуга, півколо; четверта частина робочого дня»
псл. prǫgъ «смуга, край», спочатку «планка для розтягування (напружування) країв тканини на ткацькому верстаті; кросно», prǫga «тс.», prǫžiti «напружувати», пов’язані чергуванням голосних з *pręgti «прягти, натягувати, напружувати, запрягати»;
р. [пру́га] «пружина; пружна дошка чи штаба», пружи́на, [пру́гло] «сильце, петля, пастка (для птахів)», бр. пруг «смужка вздовж краю тканини; [рубець на місці зшитих країв]», [пругі́] «пристосування з двох прутів або тонких дощечок для натягування полотна під час ткання», др. пругъ «тенето, сіть, пастка», пругло, пружаль «тс.», п. pręga «смуга», pręg, ч. слц. pruh «тс.», вл. pruha «промінь; смуга», нл. pšuga «тс.», болг. [пръг] «рама», [пръгав] «пружний», м. пруга «смуга, лінія», схв. пру́га «тс.; залізнична колія; [в’язальна шпиця]», [prȗge] «дві планки у ткацтві; кросна», слн. próga «смуга; ребро (предмета); залізничне полотно; траса», стсл. сѫпрѫгъ «упряжка»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
впопру́жити
«підв’язати попругу»
напру́га
напруга́ти
«напружувати»
напру́гий
«міцний, пружний, напружений»
на́пру́го
«міцно, напружено; нагло, раптово; стрімко»
на́пру́гом
«тс.»
напружа́ти
напружи́ти
«тс.»
опру́г
«упруг»
перенапру́га
підпру́га
«попруга»
підпру́жити
«затягувати попругу»
попру́г
«шрам, подряпина»
попру́га
«ремінь для закріплення сідла; довга смужка; стрічка; [кольорова смуга; шкіряний пояс; дерев’яна перекладина між ніжками ножної ступи; поперечка на кінці плоту Нед; частина рибальського сака]»
попру́жка
«жіночий вовняний пояс»
попружко́ваний
«смугастий»
пру́гати
«кидати, жбурляти»
пруги
«риси»
пругки́й
«пружний; [експансивний Нед]»
пругну́ти
пружа́стий
«смугастий»
пружи́вий
«пружинистий»
пружи́на
пружи́нистий
пружи́нити
пружинува́тий
пружи́нястий
пружи́стий
пру́жити
«напружувати»
пру́житися
«бути пружним»
пружки́
«риси (обличчя)»
пружки́й
пружна́стий
пру́жни́й
пружня́стий
«тс.»
пружо́к
«черешок (листка)»
розпру́га
«напруга, роздвоєння; ущелина»
розпру́жний
«еластичний»
спру́гувати
«пружинити»
спружи́на
«пружина (Ме); деталь ручного млина»
спружи́стий
«пружинистий»
спру́жка
«пружина»
супру́г
«парна упряжка волів; чоловік у шлюбній парі»
супру́га
«парна упряжка волів; дружина, жінка в шлюбній парі Нед; три або чотири пари волів в упряжці; супряга, спрягання волів двох чи кількох господарів»
супру́жий
супру́жити
«спрягати свої воли з чужими»
супру́жний
супру́жник
«один з господарів, які спрягають своїх волів»
упопру́жити
«підв’язати попругу»
упру́г
«четверта частина робочого дня»
упру́гий
«пругкий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пруг «смужка вздовж краю тканини; [рубець на місці зшитих країв]» | білоруська |
| пругі́ «пристосування з двох прутів або тонких дощечок для натягування полотна під час ткання» | білоруська |
| пръг «рама» | болгарська |
| пръгав «пружний» | болгарська |
| pruha «промінь; смуга» | верхньолужицька |
| пругъ «тенето, сіть, пастка» | давньоруська |
| пругло | давньоруська |
| пружаль «тс.» | давньоруська |
| пруга «смуга, лінія» | македонська |
| pšuga «тс.» | нижньолужицька |
| pręga «смуга» | польська |
| pręg «смуга» | польська |
| prǫgъ «смуга, край» | праслов’янська |
| prǫga «тс.» | праслов’янська |
| prǫžiti «напружувати» | праслов’янська |
| *pręgti «прягти, натягувати, напружувати, запрягати» | праслов’янська |
| пру́га «пружина; пружна дошка чи штаба» | російська |
| пружи́на | російська |
| пру́гло «сильце, петля, пастка (для птахів)» | російська |
| пру́га «тс.; залізнична колія; [в’язальна шпиця]» | сербохорватська |
| prȗge «дві планки у ткацтві; кросна» | сербохорватська |
| pruh «тс.» | словацька |
| próga «смуга; ребро (предмета); залізничне полотно; траса» | словенська |
| сѫпрѫгъ «упряжка» | старослов’янська |
| pruh «тс.» | чеська |
листопруг «латаття, Nymphaea L.» (бот.)
не зовсім ясне складне утворення з іменника лист і другого компонента пруг, можливо, замість давнішого круг (з огляду на круглу або овальну форму листків латаття);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| лист | українська |
| пруг | українська |
| круг (з огляду на круглу або овальну форму листків латаття) | українська |
супру́г «чоловік; [учасник у супрязі Нед; пара волів Пі]»
стсл. сѫпрѫгъ «пара волів, запряжена разом; подружжя; чоловік; товариш» виникло з съпрѫгъ «тс.» (під впливом слів на сѫ-), утвореного від дієслова съпрѧшти «з’єднати, запрягти»;
запозичене зі старослов’янської мови;
р. супру́г «чоловік», [супруг волов] «пара волів», бр. [супру́жніца] «дружина», др. съпругъ «пара волів, запряжена разом; пара; подружжя; чоловік», супругъ «тс.; товариш», болг. съпру́г «чоловік», м. сопруг, схв. су̀пруг, су̏пруг, слн. sopróg «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
сопру́г
«чоловік»
сопру́га
«дружина»
сопру́жа
«подружжя»
сопру́жник
«супряжник»
сопру́жниця
«дружина»
супру́га
«дружина; супряга; [три або чотири пари волів, комплект, необхідний для плуга]»
супру́жеский
«подружній, шлюбний»
супру́жий
супру́жити
«запрягати разом по дві пари волів двох селян»
супру́жний
супру́жник
«тс. Г; спільник; сусід по полю, що колись належало одному власникові, а пізніше було поділене між двома сусідами О»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| супру́жніца «дружина» | білоруська |
| съпру́г «чоловік» | болгарська |
| съпругъ «пара волів, запряжена разом; пара; подружжя; чоловік» | давньоруська |
| сопруг | македонська |
| супру́г «чоловік» | російська |
| су̀пруг | сербохорватська |
| sopróg «тс.» | словенська |
| сѫпрѫгъ «пара волів, запряжена разом; подружжя; чоловік; товариш» | старослов’янська |
| супруг волов «пара волів» | українська |
| супругъ «тс.; товариш» | українська |
| пруг | українська |
| съпрѫгъ «тс.» (під впливом слів на сѫ-) | ? |
| съпрѧшти «з’єднати, запрягти» | ? |
праже́ць «льон-стрибунець, Linum crepitans (Boenn.) Dum.» (бот.)
очевидно, запозичення з польської мови;
п. [prażec] «льон-стрибунець», найвірогідніше, виникло з prężec «тс.», пов’язаного з п. [pręgnąć] «стрибнути», спорідненим з укр. пруг, пру́жний, а також прягти́ «запрягати»;
назва зумовлена властивістю цього льону викидати насіння до того, як його зберуть;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| prażec «льон-стрибунець» | польська |
| prężec «тс.» | польська |
| pręgnąć «стрибнути» | польська |
| пруг | українська |
| пру́жний | українська |
| прягти́ «запрягати» | українська |
при́гати «підстрибувати»
не виключений зв’язок (Zupitza KZ 36, 65; Brückner ZfSlPh 2, 298) з пруг, пружни́й, р. упру́гий;
менш обґрунтоване зіставлення з двн. frosk «жаба», нвн. Frosch, дангл. frogga «тс.»;
псл. [prygati] «стрибати»;
споріднене з лит. sprùkti «утекти», лтс. sprūkt «тс.», spruga «затискач»;
р. пры́гать «стрибати», бр. [прыга́ць] «тс.», п. [prygnąć] «стрибнути», нл. [prygło] «сільце (на птахів)»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
подпри́говатися
«танцювати з підскоком»
пригу́н
«ковалик, Elater»
(ент.)
пригу́нка
«вид павука-стрибуна, Salticus»
(ент.)
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| прыга́ць «тс.» | білоруська |
| frogga «тс.» | давньоанглійська |
| frosk «жаба» | давньоверхньонімецька |
| sprūkt «тс.» | латиська |
| spruga «затискач» | латиська |
| sprùkti «утекти» | литовська |
| prygło «сільце (на птахів)» | нижньолужицька |
| Frosch | нововерхньонімецька |
| prygnąć «стрибнути» | польська |
| prygati «стрибати» | праслов’янська |
| упру́гий | російська |
| пры́гать «стрибати» | російська |
| пруг | українська |
| пружни́й | українська |
пру́зик «коник» (ент.)
пов’язане з пруг, пругки́й, [при́гати];
-з- виникло під впливом форми наз. в. мн. др. прузи;
споріднене з снн. spranke «сарана», sprinke, sprenkel «тс.», двн. houuespranca «тс.» (букв. «та, що стрибає по сіну»), springan «стрибати», дісл. springa «тс.»;
форми прус і пру́сик зумовлені впливом слова пруса́к «рудий тарган»;
р. прус «вид сарани», [пру́зик] «коник», др. пругъ «сарана», стсл. прѫгъ «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
прус
«вид сарани»
пру́сик
«тс.; [трав’яний коник] ЛЧерк»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| houuespranca «тс.» (букв. «та, що стрибає по сіну») | давньоверхньонімецька |
| springan «стрибати» | давньоверхньонімецька |
| springa «тс.» | давньоісландська |
| прузи | давньоруська |
| пругъ «сарана» | давньоруська |
| прус «вид сарани» | російська |
| пру́зик «коник» | російська |
| spranke «сарана» | середньонижньонімецька |
| sprinke | середньонижньонімецька |
| sprenkel «тс.» | середньонижньонімецька |
| прѫгъ «тс.» | старослов’янська |
| пруг | українська |
| пругки́й | українська |
| при́гати | українська |
пруткани́стий «смугастий»
неясне;
можливо, помилкове написання замість *пружканистий, *пружкастий, похідних від пруг «смуга»;
пор. [пружа́стий] «смугастий» (під пруг);
Фонетичні та словотвірні варіанти
прутка́стий
«тс.»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| *пружканистий | українська |
| *пружкастий | українська |
| пруг «смуга» | українська |
| пружа́стий «смугастий» (під пруг) | українська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України