ПРОТОКОЛ — ЕТИМОЛОГІЯ
протоко́л
запозичено з французької або німецької мови;
фр. protoсоlе «протокол», нім. Protokóll «тс.» походять від слат. protoсоllum «аркуш, приклеєний на початку книги або сувої папірусу, де знаходився зміст юридичного документа (імена, дати тощо)», яке походить від гр. (пізн.) πρωτόκολλον «тс.», утвореного з основ слів πρω̃τος «перший; передній» та κολλάω «приклеюю», похідного від κόλλα «камедь; клей», пов’язаного з снн. helen «клеїти», псл. klějь (*klьjь), укр. клей;
р. болг. протоко́л, бр. пратако́л, п. protokół, ч. слц. вл. нл. protokоl, м. протокол, схв. про̏токол, слн. protokól;
Фонетичні та словотвірні варіанти
протоколі́зм
«протокольний стиль»
протоколі́ст
протоколюва́ти
протоколя́нт
«протоколіст»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пратако́л | білоруська |
| протоко́л | болгарська |
| protokоl | верхньолужицька |
| πρωτόκολλον «тс.» (пізн.) | грецька |
| πρω̃τος «перший; передній» | грецька |
| κολλάω «приклеюю» | грецька |
| κόλλα «камедь; клей» | грецька |
| протокол | македонська |
| protokоl | нижньолужицька |
| Protokóll «тс.» | німецька |
| protokół | польська |
| klějь (*klьjь) | праслов’янська |
| протоко́л | російська |
| про̏токол | сербохорватська |
| protoсоllum «аркуш, приклеєний на початку книги або сувої папірусу, де знаходився зміст юридичного документа (імена, дати тощо)» | середньолатинська |
| helen «клеїти» | середньонижньонімецька |
| protokоl | словацька |
| protokól | словенська |
| клей | українська |
| protoсоlе «протокол» | французька |
| protokоl | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України