ПРИТЬМОМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
при́тьмо́м «негайно; наполегливо; настійно; швидко; дуже, сильно; цілком; [точно, напевне]»
очевидно, похідне утворення від *прить «швидкість, прудкість» (пор. р. прыть «тс.», укр. [притки́й] «швидкий, прудкий»);
р. [при́тмом] «раптом і поспішно, негайно, неминуче»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
при́тьма́
«тс.»
прі́тьма
«у вічі»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| при́тмом «раптом і поспішно, негайно, неминуче» | російська |
| *прить «швидкість, прудкість» (пор. р. прыть «тс.», укр. [притки́й] «швидкий, прудкий») | ? |
притьмо́ «тавро на вусі вівці: пряма горизонтальна риса»
результат видозміни деетимологізованої форми [петьмо́] «пляма», зближеної з при́тьмо́м «негайно; дуже; цілком»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| петьмо́ «пляма» | ? |
| при́тьмо́м «негайно; дуже; цілком» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України