ПРИМІТЯТЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

приміти́в «нерозвинуте явище; недосконалий виріб або твір»

запозичення із західноєвропейських мов;
нім. primitív «примітивний», фр. primitіf, англ. primitive «тс.» походять від лат. prīmitīvus «перший (у своєму роді), початковий, первісний», пов’язаного з prīmus «перший»;
р. болг. примити́в, бр. прыміты́ў, п. prymityw, ч. primitiv, слц. primitív, вл. primitіwny «примітивний», м. примити́вен, схв. при̏митӣван, слн. primitíven «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

примітивіза́тор
примітивіза́ція
примітиві́зм
примітивізува́ти
приміти́вний
Етимологічні відповідники

Слово Мова
primitive «тс.» англійська
прыміты́ў білоруська
примити́в болгарська
primitіwny «примітивний» верхньолужицька
prīmitīvus «перший (у своєму роді), початковий, первісний» латинська
prīmus «перший» латинська
примити́вен македонська
primitív «примітивний» німецька
prymityw польська
примити́в російська
при̏митӣван сербохорватська
primitív словацька
primitíven «тс.» словенська
primitіf французька
primitiv чеська

при́міть «(гусениця одного з видів бражника) Deilephila euphorbiae L. (eruca)» (ент.)

неясне;
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України