ПРИБЕРЕЖЖЯ — ЕТИМОЛОГІЯ

бе́рег

псл. *bergъ;
двн. berg «гора», гот. baírgahei «гори», ав. barəzah- «гора, висота», ос. bærzond «висота», вірм. berj «тс.», дінд. bṛhant- «високий», ав. bərəzant, хет. parkuš «тс.», кімр. bre «гора, горб»;
безпосередню успадкованість сл. *bergъ з індоєвропейської прамови визнає більшість дослідників (Jagić AfSlPh 30, 457; Brückner AfSIPh 42, 138; Брандт РФВ 21, 206; Младенов 47; Георгиев БЕ 2, 247; Gołąb LP 16, 55; Machek ESJČ 72; Sławski I 46; Бурлакова ВСЯ 6, 61; Skok I 210; Schuster-Šewc Sl. Wortst. 17 i ін.), причому невідповідність у слов’янських мовах звука g, рефлексу непалатального іє. g(h), рефлексові палатального g в інших мовах satəm (пор. ав. z) пояснюється як одне з численних відхилень від звичайної рефлексації індоєвропейських задньоязичних або як відмінність слов’янських мов від інших індоєвропейських у характері розширення кореня *bher-;
інші дослідники, зважаючи на цю звукову невідповідність, припускають праслов’янське запозичення з германських чи з якихось інших мов групи centum (Bern. I 49– 50; Meillet RSl 2, 69; Преобр. І, 23; Trautmann 30–31; Kiparsky QLG 101– 102; Pokorny 140–141 і ін.);
р. бе́рег, бр. бе́раг, др. берегъ, п. brzeg, ч. břeh, слц. breh, вл. brjóh, нл. brjog, полаб. brig, болг. бряг, м. брег, схв. брȇг, брȕјег, слн. brég, стсл. брѣгъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти

безбере́гий
безбере́жжя
безбере́жний
берегі́вка «берегова ластівка»
берегова́тий
берегове́нник
береговина́ «побережжя»
берегови́сько
берегови́ще «тс.»
берегу́лиця
берегу́лька
берегу́ля
бережа́к «прибережний житель»
бережа́н «тс.»
бережа́нка
бережина́ «берегова трава»
бережи́на
бережи́стий «з високими берегами»
бережки́ «металева оправа колодочки ножа»
бере́жниця «тс.»
бережня́к «берегові зарості; [викинуті водою на берег куски дерева]»
бережо́к «зарослий лісом горб»
бе́ріг
відбере́жний
за́бережень «прибережний лід»
на́бережна
надбере́жжя
надбере́жний
підбере́жка «берегова ластівка»
підбере́жний
підбере́жник
підбере́жок «тс.»
поберегулька «плиска, Motacilla L.» (орн.)
побережа́нин
побере́жець
побере́жжя
побере́жина «прибережжя»
побережний
побере́жник «берегова ластівка»
побере́жниця «тс.»
побережня́к «вітер, що дме вздовж берега»
прибере́жжя
прибере́жний
прибере́жник «морська трава»
прибере́жниця «АеІuropus» (бот.)
убере́же
узбере́жжя
у́зберіж «вздовж берега»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
barəzah- «гора, висота» авестійська
bərəzant авестійська
бе́раг білоруська
бряг болгарська
brjóh верхньолужицька
berj «тс.» вірменська
baírgahei «гори» готська
berg «гора» давньоверхньонімецька
bṛhant- «високий» давньоіндійська
берегъ давньоруська
g(h) індоєвропейська
bre «гора, горб» кімрська
брег македонська
brjog нижньолужицька
bærzond «висота» осетинська
brig полабська
brzeg польська
*bergъ праслов’янська
бе́рег російська
брȇг сербохорватська
*bergъ слов’янські
breh словацька
brég словенська
брѣгъ старослов’янська
брȕјег українська
parkuš «тс.» хетська
břeh чеська
g (пор. ав. z) ?



Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.