ПРАЧ — ЕТИМОЛОГІЯ

пра́ти «мити (одяг, білизну); періщити (про дощ); [бити, лупцювати]»

псл. pьrati «бити; бити праником (білизну)», пов’язане чергуванням голосних з *perti «відбивати»;
споріднене з лит. per̃ti «бити, хльоскати лазневим віником», лтс. pḕrt «тс.», вірм. harkanem «б’ю»;
р. [прать] «тиснути, давити, витискати; прати, бити праником», бр. праць «бити праником (білизну); бити», др. пьрати «прати», п. prać «прати; бити», ч. práti, слц. prat’ «тс.», вл. prać «бити», нл. praś «бити; прати», полаб. perĕ «пере», болг. пера́ «перу», м. пере «пере, миє», схв. пра̏ти «мити; прати; (перен.) виправдовувати», слн. práti «мити, прати», цсл. пьрати «бити праником (білизну), прати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

невипра́нець «брудна людина, замазура»
перепи́ра́нка «зношена сорочка, яку надягають, поки переться інша»
перепіра́нка «сорочка, що порвалася від прання»
підпрани́че «частина білизни, яка кладеться за один раз під праник»
пра́йник «праник»
пра́ло «місце на річці, де перуть білизну»
пра́льний
пра́льник «той, що пере; [праник]»
пра́льня
пра́ля
пра́ни́к
праничо́к «пуголовок» (зоол.)
пра́нка «прання; [випрана чиста сорочка Нед]»
пра́нни́к «праник»
пра́тва́ «місце на річці, де перуть білизну»
праття́ «прання»
прач «праник; [пуголовок ЛексПол; нитка з грубої вовни Л]»
пра́чик «пуголовок»
пра́чити «бити праником білизну, полотно»
пра́чка «праля; [дошка, на якій перуть білизну; прилад для прання білизни на подвір’ї Л]»
прачка́р «той, що пере»
прачка́рня «пральня»
прачківня́ «тс.»
прачку́н «помічник пралі»
пра́чна «місце на річці, де перуть білизну»
прачува́ти «тс.»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
праць «бити праником (білизну); бити» білоруська
пера́ «перу» болгарська
prać «бити» верхньолужицька
harkanem «б’ю» вірменська
пьрати «прати» давньоруська
pḕrt «тс.» латиська
per̃ti «бити, хльоскати лазневим віником» литовська
пере «пере, миє» македонська
praś «бити; прати» нижньолужицька
perĕ «пере» полабська
prać «прати; бити» польська
pьrati «бити; бити праником (білизну)» праслов’янська
*perti «відбивати» праслов’янська
прать «тиснути, давити, витискати; прати, бити праником» російська
пра̏ти «мити; прати; (перен.) виправдовувати» сербохорватська
prat' «тс.» словацька
práti «мити, прати» словенська
пьрати «бити праником (білизну), прати» церковнослов’янська
práti чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.