ПРАСОЛ — ЕТИМОЛОГІЯ

пра́сол «оптовий скупник худоби, сільськогосподарської сировини та ін. для перепродажу з метою заробітку; [дрібний торговець (переважно в’яленою рибою й сіллю)]»

псл. prasolъ «торговець, який заготовляє, засолює рибу і м’ясо», утворене за допомогою префікса pra- «пра-» від solь «сіль», soliti «солити»;
викликають сумнів пов’язання з р. просить «просити» (тобто запрошувати купувати свій товар) (Соболевский РФВ 65, 413), з гр. πρατωρ, πρατήρ «продавець» (Matzenauer 405; Преобр. ІІ 122);
з гот. saljan «продавати» (Rozwadowski MPKJ II 354);
р. пра́сол, бр. прасо́л, др. прасолъ «продавець; торговець м’ясом», п. ст. prasoł, prasół «торговець сіллю», цсл. прасолъ «дрібний торговець», прасолити «торгувати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пра́сіл «дрібний торговець»
прасоле́нко «син прасола»
прасоли́ха «дружина прасола»
прасолі́вна «дочка прасола»
прасолува́ти
пра́со́льство «прасолування»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
прасо́л білоруська
saljan «продавати» готська
πρᾱʹτωρ грецька
πρατήρ «продавець» грецька
прасолъ «продавець; торговець м’ясом» давньоруська
prasolъ «торговець, який заготовляє, засолює рибу і м’ясо» праслов’янська
solь «сіль» праслов’янська
soliti «солити» праслов’янська
просить «просити» (тобто запрошувати купувати свій товар) російська
пра́сол російська
прасолъ «дрібний торговець» церковнослов’янська
прасолити «торгувати» церковнослов’янська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України