ПОТУРНАК — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
потурна́к «потурчений чоловік, ренегат»
очевидно, запозичення з болгарської мови;
болг. потурна́к, [потурня́к] «тс.», потурна́шки (прикм., присл.) пов’язані з дієсловом поту́рча «потуречити», похідним від ту́рча «отуречити», ту́рци «турки»;
п. poturnak «потурчена людина, ренегат», [poturmak] «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
потурна́цтво
«ренегатство; (зб.) ренегати»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| потурна́к | болгарська |
| потурня́к «тс.» | болгарська |
| потурна́шки «потуречити» (прикм., присл.) | болгарська |
| ту́рча «отуречити» | болгарська |
| ту́рци «турки» | болгарська |
| поту́рча | болгарська |
| poturnak «потурчена людина, ренегат» | польська |
| poturmak «тс.» | польська |
потурма́ка «безхарактерна й слабовільна людина»
пов’язане з [поту́ранє] «погане поводження», поту́ри́ти «прогнати»;
очевидно, зазнало формального зближення з потурна́к «потурчений чоловік, ренегат»;
п. poturnak «неповажана людина, попихач», заст. poturadło «тс.»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| poturnak «неповажана людина, попихач» | польська |
| поту́ранє «погане поводження» | українська |
| поту́ри́ти «прогнати» | українська |
| потурна́к «потурчений чоловік, ренегат» | українська |
ту́рки
запозичення з турецької мови;
тур. Türk «турок; тюрок» пов’язане з türk «грубий, жорстокий, неосвічений, розбійницький», спорідненим з уйг. türk «сила; могутній», чаг. türk «хоробрий, жорстокий», що зводяться до дтюрк. türk «тюркська династія, яку китайці називали Tu-küz»;
виводиться також від монг. türkün (törkün, törchöun) «батьки і родичі заміжньої жінки»;
р. ту́рки, бр. ту́ркі, п. Turcу, Turek, ч. слц. Turci, Turek, вл. нл. Turk, болг. м. ту́рци, ту́рчин, схв. Ту̑рци, Ту̀рчин, слн. Túrek;
Фонетичні та словотвірні варіанти
*турец
«турок»
отуре́чити
потуре́чити
«потурчити»
потурна́к
«потуречений чоловік»
(заст.)
потурчи́нець
«тс.»
туре́цький
Туре́ччина
турке́ниця
«туркеня»
турке́ня
турки́ниця
турки́ня
«тс.»
турко́та
«турки»
(зб.)
ту́рок
ту́рський
«турецький»
(заст.)
турча́
«дитина турка»
турчани́н
«турок»
турча́нка
турченя́
ту́рчин
«турок»
(заст.)
турчи́нка
«туркеня»
(заст.)
турчи́ня
«тс.»
ту́рчити
«перетворювати на турка»
ту́рчитися
«перетворюватися в турка, засвоювати турецьку мову, звичаї»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ту́ркі | білоруська |
| ту́рци | болгарська |
| ту́рчин | болгарська |
| Turk | верхньолужицька |
| türk «тюркська династія, яку китайці називали Tu-küz» | давньотюркська |
| ту́рци | македонська |
| türkün «батьки і родичі заміжньої жінки» (törkün, törchöun) | монгольська |
| törkün | монгольська |
| törchöun | монгольська |
| Turk | нижньолужицька |
| Turcу | польська |
| Turek | польська |
| ту́рки | російська |
| Ту̑рци | сербохорватська |
| Ту̀рчин | сербохорватська |
| Turci | словацька |
| Turek | словацька |
| Túrek | словенська |
| Türk «турок; тюрок» | турецька |
| türk «грубий, жорстокий, неосвічений, розбійницький» | турецька |
| türk «сила; могутній» | уйгурська |
| ту́рчин | українська |
| türk «хоробрий, жорстокий» | чагатайська |
| Turci | чеська |
| Turek | чеська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України