ПОТУРЛИТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

потурли́м «нерозторопна, повільна людина»

очевидно, пов’язане з [потурли́ти] «погнати», отже, первісно мало означати людину, яку весь час треба підганяти;
може бути зіставлене й з [потурма́ка] «безхарактерна людина»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
потурли́ти «погнати» українська
потурма́ка «безхарактерна людина» українська

ту́ри́ти «гнати, проганяти, виганяти»

псл. [turiti, turati] «гнати, штовхати, кидати»;
задовільної етимології не має;
зіставлялося з лит. tùrkterėti «штовхнути» і р. то́ркать (укр. торка́ти) «штовхати» (Būga RR I 490), з лит. turėˊti «мати» (Младенов 643), з лит. paturoti «дорікати» (Mikl. EW 365);
висувалась гіпотеза про звуконаслідувальне походження слов’янських форм і заперечувалась наявність споріднених слів у балтійських та інших мовах (Skok III 525);
висловлювалось припущення про деномінативне походження слова від назви пересувного осадного пристосування або винищеної тварини turъ «тур, зубр» (Німчук 197, 358; Преобр. Вып. последний 19–20);
пов’язувалося з п. tyrać, terać «тратити», ч. týrati «мучити, терзати», слц. týrat’ «тс.» (Brückner 585, 589; Holub–Кор. 399), з дінд. turáti, turanýati «гонить вперед, поспішає», turáḥ «швидкий» (Uhlenbeck 114);
р. тури́ть «підганяти, гнати; лякати; [навантажити, навалити]», [ту́рить] «швидко плисти човном», турну́ть «прогнати», [туря́ть] «підганяти, спонукати», [тури́ться] «поспішати», [потури́ть (рыбу)] «піймати (рибу)», бр. туры́ць «гнати; нести або везти щось важке; [змушувати щось робити; будити; їхати швидко, котити; бігти]», турну́ць «прогнати; штовхнути; [сунути; погнатися; швидко побігти або поїхати]», [тура́ць] «ганяти; часто посилати», п. [turać się] «блукати, волочитися по світу», [turnąć] «штовхнути, викинути, вигнати», болг. ту́рям «ставити, класти», ту́рвам «ставити, кидати (час від часу)», разту́ря «зруйнувати, розігнати, розкидати; зіпсувати», схв. ту̏рити «кинути, скинути, засунути, запхнути», ту̏рити се «забратися, залізти, кинутись», ту́рати «кидати, штовхати, запихати», ту́рати се «втручатися, кидатися», слн. túrati «штовхати, смикати»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

поту́ранє «допікання, причіпки, погане поводження»
потури́ти «погнати; кинути, жбурнути; [розштовхати, розігнати]»
потурли́ти «погнати»
потурля́ти «розштовхати, розігнати»
потурну́тися «погнатися»
проту́ри́ти «прогнати»
протуря́ти «проганяти»
ту́ранє «виганяння; вигнання»
тура́ти «виганяти; гребувати»
тура́тися «втручатися»
ту́ритися «гнатися»
турли́ти «гнати, проганяти, виганяти»
турля́ти «сильно штовхати, кидати, ганяти, переміщати»
ту́рну́ти «погнати; [штовхнути; послати]»
туро́м «сильно гонячи»
туря́ти «гнати, ганяти; штовхати Нед; наводити на думку, вказувати Нед»
туря́тися «гнатися, ганятися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
туры́ць «гнати; нести або везти щось важке; [змушувати щось робити; будити; їхати швидко, котити; бігти]» білоруська
турну́ць «прогнати; штовхнути; [сунути; погнатися; швидко побігти або поїхати]» білоруська
тура́ць «ганяти; часто посилати» білоруська
ту́рям «ставити, класти» болгарська
ту́рвам «ставити, кидати (час від часу)» болгарська
разту́ря «зруйнувати, розігнати, розкидати; зіпсувати» болгарська
turáti давньоіндійська
turanýati «гонить вперед, поспішає» давньоіндійська
turáḥ «швидкий» давньоіндійська
tùrkterėti «штовхнути» литовська
turėˊti «мати» литовська
paturoti «дорікати» литовська
tyrać польська
terać «тратити» польська
turać się «блукати, волочитися по світу» польська
turnąć «штовхнути, викинути, вигнати» польська
turiti «гнати, штовхати, кидати» праслов’янська
turati праслов’янська
turъ «тур, зубр» праслов’янська
то́ркать «штовхати» (укр. торка́ти)(Būga RR I 490) російська
тури́ть «підганяти, гнати; лякати; [навантажити, навалити]» російська
ту́рить «швидко плисти човном» російська
турну́ть «прогнати» російська
туря́ть «підганяти, спонукати» російська
тури́ться «поспішати» російська
потури́ть «піймати (рибу)» (рыбу)] російська
ту̏рити «кинути, скинути, засунути, запхнути» сербохорватська
рити се «забратися, залізти, кинутись» сербохорватська
ту́рати «кидати, штовхати, запихати» сербохорватська
ту́рати се «втручатися, кидатися» сербохорватська
týrat' «тс.» словацька
túrati «штовхати, смикати» словенська
торка́ти українська
týrati «мучити, терзати» чеська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.