ПОСТУПКАМ — ЕТИМОЛОГІЯ
ступа́ти
псл. stǫpаti (stǫpiti) «ступати; топтати; іти, ходити», пов’язане з stopa «стопа, нога (ступня)»;
споріднене з гр. στέμβω «топчу, жорстоко поводжуся, гань-блю», дісл. stappa «бити, товкти; трамбувати, штовхати донизу», двн. stam(p)fōn «трамбувати», шв. stampa «тс.», снн. снідерл. stampen «розчавлювати, роздавлювати»;
іє. *stemb(h)-/stemp-, пов’язане з *steb(h)-/step- «топтати, ступати»;
р. ступа́ть, ступи́ть, бр. ступа́ць, ступі́ць, др. ступити, п. stąpać, stąpić, ч. stoupati, stoupiti, слц. stúpat’, stúpit’, вл. stupać, stupić, нл. stupaś, stupiś, болг. стъ́пвам, стъ́пя, м. стапи, стапува, схв. сту́пати, сту́пити, слн. stópati, stорíti, стсл. стѫпати, стѫпити;
Фонетичні та словотвірні варіанти
ви́ступ
ви́ступець
ви́ступка
«хода»
виступний
«провинний»
виступок
«провина»
ви́ступцем
ви́ступці
«хатні туфлі»
ві́дступ
відступа́льний
відступни́й
відсту́пник
відсту́пництво
відсту́пство
відсту́пця
«відступник»
вступ
вступни́к
до́ступ
досту́пний
засту́па
«захист»
заступа́ти
за́ступка
(хвороба очей)
засту́пний
«який заступає, уповноважений»
засту́пник
засту́пництво
за́ступні
«вибоїни»
засту́пство
«заступництво»
напо́ступі
«перед пологами»
на́ступ
наступа́льний
наступли́вий
«агресивний»
наступни́й
«наступальний»
насту́пний
насту́пник
насту́пництво
на́ступні
«щаблі»
наступо́вець
«наступник»
насту́пство
«наступництво»
на́ступцем
«наступально, рішуче»
насту́пця
«наступник»
невідсту́пний
незасту́пний
«незамінний»
непересту́пний
«якого не можна переступити»
непідсту́пний
«неприступний»
непосту́пний
«непоступливий; недостатньо швидкий»
неусту́пний
«непоступливий»
осту́пки
«хатні туфлі»
о́ступом
«обступивши»
пере́ступ
«провина»
пере́сту́пний
«злочинний; високосний»
пересту́пник
«злочинець»
переусту́пка
пі́дступ
пі́дступи
підсту́пни́й
підсту́пник
підсту́пництво
по́ступ
поступа́льний
по́ступка
по́ступки
«хатні туфлі»
посту́пли́вий
поступни́й
поступо́вець
поступо́вщина
посту́пок
по́ступцем
«крок за кроком»
при́ступ
присту́па
«приймак»
при́сту́пець
при́ступка
присту́пки
«східці»
присту́пни́й
приступок
«доступ»
при́ступці
«сходи»
про́ступець
«злочинець»
про́ступка
«покритка»
просту́пний
«злочинний»
просту́пник
«тс.»
про́сту́пок
просту́пство
ро́ступець
«вид весняної гри в танку»
ступ
«крок»
ступ'яй
«ступінь Г; стопа»
ступа́
ступа́к
ступакува́ти
«іти кроком»
сту́панка
«сходи»
ступе́ник
«слід ноги»
сту́пени́ця
«сходова клітка; трибуна»
сту́пенниця
«гама»
сту́пе́нь
«крок»
ступе́ць
«східець, щабель»
ступи́ти
ступи́тися
«зійти з дороги»
ступи́ця
«крок; шпиця в колесі»
ступі́йка
«підніжка в екіпажі»
ступі́нчастий
ступі́нчатий
сту́пі́нь
сту́пка
«слід ноги»
ступкота́ти
«тупати»
ступля́й
«ступінь»
ступля́ти
«вступати, заходити»
ступнева́ти
«підвищувати; розподіляти за ступенями»
ступне́вий
«поступовий»
ступни́к
«крок»
ступня́
сту́по́м
«повільним кроком»
ступо́ю
сту́пці
«отвори на сопілці»
усту́п
у́сту́пка
«поступка»
усту́пчастий
уступчи́вий
«поступливий»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ступа́ць | білоруська |
| стъ́пвам | болгарська |
| stupać | верхньолужицька |
| stupić | верхньолужицька |
| στέμβω «топчу, жорстоко поводжуся, гань-блю» | грецька |
| stam(p)fōn «трамбувати» | давньоверхньонімецька |
| stappa «бити, товкти; трамбувати, штовхати донизу» | давньоісландська |
| ступити | давньоруська |
| *stemb(h)-/stemp- | індоєвропейська |
| стапи | македонська |
| stupaś | нижньолужицька |
| stupiś | нижньолужицька |
| stąpać | польська |
| stąpić | польська |
| stǫpаti «ступати; топтати; іти, ходити» (stǫpiti) | праслов’янська |
| ступа́ть | російська |
| сту́пати | сербохорватська |
| stampen «розчавлювати, роздавлювати» | середньонижньонімецька |
| stampen «розчавлювати, роздавлювати» | середньонідерландська |
| stúpat' | словацька |
| stúpit' | словацька |
| stópati | словенська |
| stорíti | словенська |
| стѫпати | старослов’янська |
| ступи́ть | українська |
| ступі́ць | українська |
| стъ́пя | українська |
| стапува | українська |
| сту́пити | українська |
| стѫпити | українська |
| stoupati | чеська |
| stoupiti | чеська |
| stampa «тс.» | шведська |
| stopa «стопа, нога (ступня)» | ? |
| *steb(h)-/step- «топтати, ступати» | ? |
піст «невживання скоромної їжі»
пізнє псл. postъ «піст»;
запозичення з давньоверхньонімецької мови;
двн. fasto «піст», fastа «тс.» разом із спорідненими дієслівними формами двн. fastēn, гот. (ga)fastаn, дангл. fæstan, дісл. fasta з первісним значенням «тримати міцно, держатися стійко», переносним «утримуватися від їжі», а також з двн. днн. festi «міцний, твердий; стійкий, сталий», дфриз. fest, дангл. fæst, fasta, дісл. fastr «тс.» відповідають вірм. hast «тс.», дінд. pastyàm «стале місце; дім, двір; місце, де живуть»;
необґрунтоване припущення (Младенов 496; Berneker IF 9, 364) про давню спорідненість псл. postъ і двн. fasto;
р. бр. болг. м. пост, др. постъ, п. post, ч. půst, слц. pо̑st, вл. póst, нл. spоt (‹ *póst), схв. по̑ст, слн. pòst, стсл. постъ;
Фонетичні та словотвірні варіанти
випістніка́ти
«випостити»
пі́сни́й
пі́сник
«той, хто поститься»
пісника́ти
пісникува́ти
пісни́на
«пісна їжа»
пісни́ха
«пісниця»
пісни́ця
«неврожайна земля»
пісні́ти
«бліднути»
пі́снічати
«поститися»
пісно́та
«тс.»
піснюва́ти
«постити»
пісня́к
«пісник»
пісня́кати
пістни́ця
(п’ятниця-п. «пісна п’ятниця»)
по́сти́ти(ся)
по́стник
«тс.»
по́стникати
постникува́ти
постни́чество
«піст»
по́стувати
«тс.»
по́ступки
«тс.»
спости́тися
спо́щуватися
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| пост | білоруська |
| пост | болгарська |
| póst | верхньолужицька |
| hast «тс.» | вірменська |
| (ga)fastаn | готська |
| fæstan | давньоанглійська |
| fæst | давньоанглійська |
| fasta | давньоанглійська |
| fasto «піст» | давньоверхньонімецька |
| fastа «тс.» | давньоверхньонімецька |
| fastēn | давньоверхньонімецька |
| festi «міцний, твердий; стійкий, сталий» | давньоверхньонімецька |
| fasto | давньоверхньонімецька |
| pastyàm «стале місце; дім, двір; місце, де живуть» | давньоіндійська |
| fasta «тримати міцно, держатися стійко» | давньоісландська |
| fastr «тс.» | давньоісландська |
| festi «міцний, твердий; стійкий, сталий» | давньонижньонімецька |
| постъ | давньоруська |
| fest | давньофризька |
| пост | македонська |
| spоt (‹ *póst) | нижньолужицька |
| post | польська |
| postъ «піст» | праслов’янська |
| postъ | праслов’янська |
| пост | російська |
| по̑ст | сербохорватська |
| pо̑st | словацька |
| pòst | словенська |
| постъ | старослов’янська |
| půst | чеська |
| переносним «утримуватися від їжі» | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України