ПОСПІЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

навспі́л «наскрізь»

очевидно, результат злиття прийменника на1 з не зафіксованим у писаних джерелах прислівником *успіл «підряд», утвореним з префікса у- і основи спіл-, тієї самої, що і в прикметнику спі́льний, прислівнику по́спіль та ін;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
на «підряд» українська
у- українська
спіл- українська
спі́льний українська
по́спіль українська

спіл «спілка; [половинщина]» (заст.)

псл. sъ polu «споловини, разом», що складалося з прийменника sъ «з» та іменника polъ «половина, пів»;
р. [спо́лу] «споловини», бр. супо́лка «спілка», [спо́лка] «тс.», [спо́лом] «спільно; пополам», п. spółka «спілка», spólny «спільний», społem «спільно, разом», ч. spolek «товариство», spolu «разом», слц. spolok «товариство», spolu «разом», вл. społk «товариство», нл. społu «разом»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

за́спіл «спільно, разом; завжди»
за́спіль «спільно, разом Ж; поспіль»
за́спільно «завжди; своєчасно, у строк; все разом, одночасно»
испі́льник «спільник»
исполник «тс.»
на́спіл «спільно; споловини»
наспі́льний «спільний»
неспі́льчивий «нетовариський»
пі́дспі́ль «поруч»
пі́спіль «поспіль»
по́спіл «поспіль»
по́спіль
поспі́льний «громадський, суспільний»
поспі́льство «народ; (іст.) селяни, міщани» (заст.)
поспільща́к «республіканець»
поспі́льщина «республіка»
посполита́к «ополченець»
посполи́тий «звичайний; (іст.) селянський, міщанський» (заст.)(з п.?)
посполи́ця «Всеїдний тиждень»
посполіта́к «селянин»
поспо́лу
поспо́льний «безпісний, всеїдний»
поспо́льство «поспільство»
приспі́льниця «М’ясниці»
приспо́люватися «приєднуватися»
спі́лець «спільник» (заст.)
спі́лка
спілкува́ння
спілкува́ти(ся)
спілча́нин
спілча́нський
спілчли́вий «товариський»
спі́льний
спі́льни́к
спільнина́ «співволодіння»
спі́льництво
спі́льність
спільно́та
спі́льщик «спільник»
спі́льщина «данина за спільне користування»
спінни́к «спільник»
спінно́та «спілка»
споли́тися «увійти в товариство»
споло́ванє «злучка, спарування, злягання»
спо́лом «разом, спільно» (заст.)
сполува́ти «злучатися, паруватися»
сполува́ти(ся)
споля́тися «тс.»
суспі́лити
су́спіль
суспі́льник
суспі́льність
суспі́льство
усуспі́льнити
Етимологічні відповідники

Слово Мова
супо́лка «спілка» білоруська
спо́лка «тс.» білоруська
спо́лом «спільно; пополам» білоруська
społk «товариство» верхньолужицька
społu «разом» нижньолужицька
spółka «спілка»«спільний»«спільно, разом» польська
spólny «спілка»«спільний»«спільно, разом» польська
społem «спілка»«спільний»«спільно, разом» польська
sъ polu «споловини, разом» праслов’янська
«з» праслов’янська
polъ «половина, пів» праслов’янська
спо́лу «споловини» російська
spolok «товариство»«разом» словацька
spolu «товариство»«разом» словацька
spolek «товариство»«разом» чеська
spolu «товариство»«разом» чеська

приспі́льниця «масниця»

пов’язане зі спі́льний, по́спіль як назва тижня, коли можна їсти й скоромне, тобто все поспіль;
пор. [зага́льниця] «тиждень, протягом якого все можна їсти», загальний тиждень «всеїдний тиждень»;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
спі́льний українська
по́спіль українська
зага́льниця «тиждень, протягом якого все можна їсти» українська
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.