ПОСОЧНИК — ЕТИМОЛОГІЯ
посо́чник «лягавий собака»
псл. posokъ, posoka «стеження; розшук, пошук», похідні утворення від дієслова sočiti (укр. сочи́ти) «стежити, чатувати»;
п. posokowiec пізніше могло зазнати вторинного зближення з posoka «кров звіра», похідного від sok «сік»;
р. ст. посок «розшук», п. posokowiec «мисливський собака, що вистежує звіра по його кривавих слідах», болг. посо́ка «напрям», посо́чвам «показую», м. посока «напрям»;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| посо́ка «напрям» | болгарська |
| посо́чвам «показую» | болгарська |
| посока «напрям» | македонська |
| posokowiec «кров звіра» | польська |
| sok «сік» | польська |
| posoka | польська |
| posokowiec «мисливський собака, що вистежує звіра по його кривавих слідах» | польська |
| posokъ | праслов’янська |
| posoka «стеження; розшук, пошук» | праслов’янська |
| sočiti «стежити, чатувати» | праслов’янська |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України