ПОРАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

по́рати «виконуючи хатню роботу або займаючись господарською справою, давати лад, порядок; доглядати; мити, переодягати, годувати»

псл. [porati (sę), parati sę];
загальноприйнятого пояснення не має;
зіставляється з лат. paro «готую» (Machek ESJČ 434), виводиться від псл. porа «пора, час» (Brückner 395, 431), пов’язується з р. [пори́ть] «товстіти, гладшати, збільшуватися; допомагати», спо́рый «успішний» (Schuster-Šewc 1134), з псл. *perti «іти, просуватися», гот. двн. fahran «тс.» (Трубачев С.-луж. сб. 168);
р. [по́рать] «робити», [по́раться] «займатися господарством, куховарити», п. [porać] «обробляти, орати (поле)», parać się «клопотатися; займатися (чимось); доглядати (щось); крутитися, кидатися; [поспішати]», ч. párati se «возитися (з кимось); [займатися (чимось)]», вл. [porać] «робити; пускати в рух; спонукати», нл. poraś «тс.», poraś se «рушати; рухатися»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

запо́рати «справитися з роботою коло чогось; обробити або засіяти (землю)»
напо́рати «заготовити яку-небудь кількість чогось; заподіяти; натворити чого-небудь»
порани́на «прибирання; куховарення, господарські турботи»
по́ранка «прибирання, куховарство»
по́ратися «виконувати хатню роботу, займатись господарськими справами»
спо́рати
упо́рати «прибрати, закінчити, з’їсти»
упо́ратися «закінчити (роботу)»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
porać «робити; пускати в рух; спонукати» верхньолужицька
fahran «тс.» готська
по́раться «займатися господарством, куховарити» грецька
fahran «тс.» давньоверхньонімецька
paro «готую» латинська
poraś «тс.»«рушати; рухатися» нижньолужицька
poraś se «тс.»«рушати; рухатися» нижньолужицька
porać «обробляти, орати (поле)»«клопотатися; займатися (чимось); доглядати (щось); крутитися, кидатися; [поспішати]» польська
parać się «обробляти, орати (поле)»«клопотатися; займатися (чимось); доглядати (щось); крутитися, кидатися; [поспішати]» польська
porati sę (sę), parati sę] праслов’янська
porа «пора, час» праслов’янська
*perti «іти, просуватися» праслов’янська
пори́ть «товстіти, гладшати, збільшуватися; допомагати» російська
спо́рый «успішний» російська
по́рать «робити» російська
párati se «возитися (з кимось); [займатися (чимось)]» чеська


по́рай (у виразі п. дати «порядок дати»)

похідне утворення від пора́яти «порадити»;
семантичний розвиток такий самий, як у слова ра́да в складі виразу дати раду «впоратися, зробити порядок»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

пораюва́ти «діяти; робити»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
пора́яти «порадити» українська
ра́да «впоратися, зробити порядок» українська

ра́яти «радити, напучувати»

зворотне дієслівне утворення від іменної форми ра́йца, яка виникла на польському ґрунті з давнішого *rad(ь)са, похідного від rad(z)ić «радити», rada;
р. [раить] «радити, допомагати», бр. ра́іць «радити», п. raić, rajcować «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

відра́яти
по́рай «порада»
по́рая «тс.»
рає́ти
ра́єць «порадник»
райцува́ти «тс.»
ра́йця «радник; ратман, член магістрату»
ра́їти
ра́я «рада»
розра́яти «розвеселити; відрадити»
спора́яти «зробити, навести порядок; впоратися»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ра́іць «радити» білоруська
raić «тс.» польська
rajcować «тс.» польська
раить «радити, допомагати» російська
ра́йца українська
*rad(ь)са українська
rad(z)ić «радити» українська
rada українська

Джерело:
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.