ПООДАЛЬ — ЕТИМОЛОГІЯ

даль

псл. dalь;
етимологія непевна;
можливо, походить від займенникового кореня do- «то-», наявного в сполучниках да, [до] і паралельного кореневі to-, відповідник якого вбачається також у лит. tolùs «далекий», лтс. tâls «тс.» (Sławski І 136);
можливо також, що псл. dal- є результатом зміни давнішого *tal-, спільного з балтійськими мовами, під впливом *dьḷgъ «довгий», davьnъ «давній» (Zubatý St. a čl. І 2, 94);
менш вірогідне пов’язання з коренем *del- (псл. *dьḷgъ, укр. до́вгий) із незасвідченим слов’янським кореневим вокалізмом e, o (Persson Studien 221; Meillet MSL 14, 373; Bern. I 177; подібно Skok I 376);
питання спорідненості з уг. távol «далеко» (Machek ESJČ 110) залишається відкритим, як і ширша проблема можливих генетичних зв’язків індоєвропейської мовної сім’ї з іншими мовами;
р. бр. др. даль, п. dal, ч. dál, слц. dál’a, вл. нл. daloki «далекий», полаб. dolĕk «далеко», болг. дале́к «далекий», м. далечен «тс.», схв. дȃљ «даль», слн. dálja, стсл. далга «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

вда́ля «далечінь»
ви́даленець «виселенець»
ви́даленє «висилка, виселення»
видаляти «усувати»
віддалеки́ «збоку; на відстані»
віддале́ку
відда́лення «видаляння; далечінь»
віддалечи́тися «віддалитися»
відда́лина «далека відстань»
віддалі́ «віддалік»
віддалі́к
віддалі́ти «відстати, віддалитися»
ві́ддаль
віддаля́
віддаля́ти
дале́зний «дуже далекий»
да́лека «віддалення»
далеке́нько
дале́кий
дале́кість
далекува́то
далені́ти «виднітися; віддалятися»
да́лень «задній план, тло»
даленя́ «далечина»
далеч
далече́зний
далече́нний «тс.»
далече́нько
далечи́зна
далечина́
далечиня́
далечі́нь
дале́шній «прибулий здалеку»
далина́
далиня́
дали́ти «віддаляти»
да́лі
да́лій
далі́ти «віддалятися»
далі́чко «далеко»
да́льний
дальнина́
да́льній
да́льність
да́льший
деда́лі
де́лі «далі»
звіддалеки́ «здалеку»
звіддалі́
звіддалі́к
звіддаля́ «тс.»
зда́лека
зда́леку
зда́лі
зда́ля́
зоддалики́
нада́лі
невдалеку́ «недалеко»
недале́ко
недале́нний
недале́чко
неопода́леки «неподалік»
неопо́да́ль «тс.»
непода́леки
непода́леку́
неподале́ці́
непода́ле́ць
неподалі́к
обда́льний «дальший, досить далекий»
одалеки́ «тс.»
ода́лець «недалеко»
о́даль «віддалік»
оддалі́ «здалека»
оддалі́к «тс.»
оддаліки́ «здалеку, на віддалі»
оддалі́ти «віддалитися»
одда́льній «віддалений»
оддаля́ «тс.»
опода́лець «на віддалі»
оподалі́к «здалека; осторонь»
опо́даль «далі, осторонь»
поодалі́к
поо́даль
удалині́
удалину́
уда́ль
Етимологічні відповідники

Слово Мова
даль білоруська
дале́к «далекий» болгарська
daloki «далекий» верхньолужицька
даль давньоруська
tâls «тс.» латиська
tolùs «далекий» литовська
далечен «тс.» македонська
daloki «далекий» нижньолужицька
dolĕk «далеко» полабська
dal польська
dalь праслов’янська
dal- праслов’янська
даль російська
дȃљ «даль» сербохорватська
dál'a словацька
dálja словенська
далга «тс.» старослов’янська
távol «далеко» угорська
dál чеська
do- «то-» ?
да ?
до ?
*d «довгий» ?
davьnъ «давній» ?
*del- (псл. *dьḷgъ, укр. до́вгий) ?
o ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.