ПОВЗАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ

пла́взати «плазувати, повзти»

результат контамінації слів плазува́ти і по́взати;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
плазува́ти українська
по́взати українська

повзти́

псл. *рьl̥zti, *рьl̥zati, *pelzti, *pelzati «повзти, повзати», пов’язане чергуванням голосних з *polzъ «полоз»;
очевидно, споріднене з двн. folgēn «іти слідом», днн. folgon, дангл. folgian, fylgan, пгерм. *folg-, *fulg- «тс.», можливо, також кельт. *olg- «слід, іти слідом»;
іє. *реlg’h-/рolg’h-/рl̥g’h- «ковзати, повзти», співвідносне з *реlk῀-/polk῀- «повертати, обертати»;
р. ползти́, по́лзать, бр. паўзці́, по́ўзаць, др. пълзти «повзти, танути, розтоплюватися», пълзати «повзати», п. pełzać «тс.», ч. [plzký] «слизький», болг. пълзя́ «повзу», м. ползи «повзе», схв. пу́зити, пу̏зати, слн. роlzéti «повзати», plézati «дертися вгору, лізти, лазити», стсл. плъзати «повзати», плѣзати «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти

о́повз «зсув»
о́повзень «тс.»
по́взало «зсув»
по́взати
повза́ч «пролаза, пройда; підлесник; підлабузник»
по́взко́м «поповзом, повзучи»
повзу́н «тс. Куз; той, хто повзає; деталь механізму, яка повзає»
повзуне́ць «народний танець, у якому більшість па виконується на зігнутих ногах; па в танці»
повзунки́ «одяг для немовлят»
повзуно́к «дитина, яка ще не вміє ходити; (тех.) повзун»
повзу́ха «та, що повзає»
повзу́чий
повзу́щий «повзучий»
по́повз «рух або перехід, зроблений повзучи»
по́повза «поповзом»
по́повзки
по́повзом «тс.»
при́повзком «підповзаючи»
спо́взнути «сплинути, зникнути»
Етимологічні відповідники

Слово Мова
паўзці́ білоруська
по́ўзаць білоруська
пълзя́ «повзу» болгарська
folgian давньоанглійська
fylgan давньоанглійська
folgēn «іти слідом» давньоверхньонімецька
folgon давньонижньонімецька
пълзти «повзти, танути, розтоплюватися» давньоруська
пълзати «повзати» давньоруська
*реlg'h-/рolg'h-/рl̥g'h- «ковзати, повзти» індоєвропейська
*реlk῀-/polk῀- «повертати, обертати» індоєвропейська
*olg- «слід, іти слідом» кельтські
ползи «повзе» македонська
pełzać «тс.» польська
*folg- прагерманська
*fulg- «тс.» прагерманська
*р<SUP>ь</SUP>l̥zti праслов’янська
*р<SUP>ь</SUP>l̥zati праслов’янська
*pelzti праслов’янська
*pelzati «повзти, повзати» праслов’янська
*polzъ «полоз» праслов’янська
ползти́ російська
по́лзать російська
пу́зити сербохорватська
пу̏зати сербохорватська
роlzéti «повзати»«дертися вгору, лізти, лазити» словенська
plézati «повзати»«дертися вгору, лізти, лазити» словенська
плъзати «повзати» старослов’янська
плѣзати «тс.» старослов’янська
plzký «слизький» чеська

йо́рзати «неспокійно сидіти, соватися»

очевидно, запозичення з російської мови;
р. ёрзать, як і бр. ёрзаць «тс.; [сковзатися, повзати]», виводять з ерга́ (ёрза) «непосида», можливо, пов’язаного з ёра «тс.; пустун», спорідненим, мабуть, з oriti (укр. розори́ти);
зближення з рос. [ёлзать] «йорзати; повзати», [ело́зить] «тс.» (Преобр. І 214) чи з йорш (Соболевский РФВ 66, 35), як і пов’язання з лтс. er̃rīgs «сердитий, похмурий», ērruôtiês «сердитися», лат. erro, -āre «блудити, помилятися», днн. іrrі «гнівний», викликає сумнів;
Етимологічні відповідники

Слово Мова
ёрзаць «тс.; [сковзатися, повзати]» білоруська
іrrі «гнівний» давньонижньонімецька
erro латинська
-āre «блудити, помилятися» латинська
er̃rīgs «сердитий, похмурий» латиська
erruôtiês «сердитися» латиська
oriti праслов’янська
ёрзать російська
ерга́ «непосида» (ёрза) російська
ёра «тс.; пустун» російська
ёлзать «йорзати; повзати» російська
ело́зить «тс.» російська
йорш російська
сковзатися українська
повзати українська
розори́ти українська

чепо́взати «повзати»

похідне від по́взати, утворене додаванням підсилювального префікса че- (псл. če-);
Етимологічні відповідники

Слово Мова
по́взати ?
че- (псл. če-) ?
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.