ПОВЗАТИ — ЕТИМОЛОГІЯ
ЗМІСТ
пла́взати «плазувати, повзти»
результат контамінації слів плазува́ти і по́взати;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| плазува́ти | українська |
| по́взати | українська |
повзти́
псл. *рьl̥zti, *рьl̥zati, *pelzti, *pelzati «повзти, повзати», пов’язане чергуванням голосних з *polzъ «полоз»;
очевидно, споріднене з двн. folgēn «іти слідом», днн. folgon, дангл. folgian, fylgan, пгерм. *folg-, *fulg- «тс.», можливо, також кельт. *olg- «слід, іти слідом»;
іє. *реlg’h-/рolg’h-/рl̥g’h- «ковзати, повзти», співвідносне з *реlk῀-/polk῀- «повертати, обертати»;
р. ползти́, по́лзать, бр. паўзці́, по́ўзаць, др. пълзти «повзти, танути, розтоплюватися», пълзати «повзати», п. pełzać «тс.», ч. [plzký] «слизький», болг. пълзя́ «повзу», м. ползи «повзе», схв. пу́зити, пу̏зати, слн. роlzéti «повзати», plézati «дертися вгору, лізти, лазити», стсл. плъзати «повзати», плѣзати «тс.»;
Фонетичні та словотвірні варіанти
о́повз
«зсув»
о́повзень
«тс.»
по́взало
«зсув»
по́взати
повза́ч
«пролаза, пройда; підлесник; підлабузник»
по́взко́м
«поповзом, повзучи»
повзу́н
«тс. Куз; той, хто повзає; деталь механізму, яка повзає»
повзуне́ць
«народний танець, у якому більшість па виконується на зігнутих ногах; па в танці»
повзунки́
«одяг для немовлят»
повзуно́к
«дитина, яка ще не вміє ходити; (тех.) повзун»
повзу́ха
«та, що повзає»
повзу́чий
повзу́щий
«повзучий»
по́повз
«рух або перехід, зроблений повзучи»
по́повза
«поповзом»
по́повзки
по́повзом
«тс.»
при́повзком
«підповзаючи»
спо́взнути
«сплинути, зникнути»
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| паўзці́ | білоруська |
| по́ўзаць | білоруська |
| пълзя́ «повзу» | болгарська |
| folgian | давньоанглійська |
| fylgan | давньоанглійська |
| folgēn «іти слідом» | давньоверхньонімецька |
| folgon | давньонижньонімецька |
| пълзти «повзти, танути, розтоплюватися» | давньоруська |
| пълзати «повзати» | давньоруська |
| *реlg'h-/рolg'h-/рl̥g'h- «ковзати, повзти» | індоєвропейська |
| *реlk῀-/polk῀- «повертати, обертати» | індоєвропейська |
| *olg- «слід, іти слідом» | кельтські |
| ползи «повзе» | македонська |
| pełzać «тс.» | польська |
| *folg- | прагерманська |
| *fulg- «тс.» | прагерманська |
| *р<SUP>ь</SUP>l̥zti | праслов’янська |
| *р<SUP>ь</SUP>l̥zati | праслов’янська |
| *pelzti | праслов’янська |
| *pelzati «повзти, повзати» | праслов’янська |
| *polzъ «полоз» | праслов’янська |
| ползти́ | російська |
| по́лзать | російська |
| пу́зити | сербохорватська |
| пу̏зати | сербохорватська |
| роlzéti «повзати»«дертися вгору, лізти, лазити» | словенська |
| plézati «повзати»«дертися вгору, лізти, лазити» | словенська |
| плъзати «повзати» | старослов’янська |
| плѣзати «тс.» | старослов’янська |
| plzký «слизький» | чеська |
йо́рзати «неспокійно сидіти, соватися»
очевидно, запозичення з російської мови;
р. ёрзать, як і бр. ёрзаць «тс.; [сковзатися, повзати]», виводять з ерга́ (ёрза) «непосида», можливо, пов’язаного з ёра «тс.; пустун», спорідненим, мабуть, з oriti (укр. розори́ти);
зближення з рос. [ёлзать] «йорзати; повзати», [ело́зить] «тс.» (Преобр. І 214) чи з йорш (Соболевский РФВ 66, 35), як і пов’язання з лтс. er̃rīgs «сердитий, похмурий», ērruôtiês «сердитися», лат. erro, -āre «блудити, помилятися», днн. іrrі «гнівний», викликає сумнів;
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| ёрзаць «тс.; [сковзатися, повзати]» | білоруська |
| іrrі «гнівний» | давньонижньонімецька |
| erro | латинська |
| -āre «блудити, помилятися» | латинська |
| er̃rīgs «сердитий, похмурий» | латиська |
| erruôtiês «сердитися» | латиська |
| oriti | праслов’янська |
| ёрзать | російська |
| ерга́ «непосида» (ёрза) | російська |
| ёра «тс.; пустун» | російська |
| ёлзать «йорзати; повзати» | російська |
| ело́зить «тс.» | російська |
| йорш | російська |
| сковзатися | українська |
| повзати | українська |
| розори́ти | українська |
чепо́взати «повзати»
похідне від по́взати, утворене додаванням підсилювального префікса че- (псл. če-);
Етимологічні відповідники
| Слово | Мова |
| по́взати | ? |
| че- (псл. če-) | ? |
Етимологічний словник української мови Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України